Архангел Гавриїл

Архангел ГавриїлЩОБ ГАВРИЛО ХАТИ НЕ СПАЛИВ

 
8 квітня Собор Архангела Гавриїла 

Слідом за Благовіщенням заступає Благовісник (8 квітня).

За церковним календарем це Собор Архангела Гавриїла (по народному — Гаврила).

У простонародді цей святий сприймавсь, усупереч християнському вченню, як володар блискавок. Мабуть, у давнину він був одним з покровителів небесних явищ.

Серед них були також святий Юрій, архистратиг Михаїл та пророк Ілля. До цієї когорти причислений і архангел Гавриїл — Благовісник.

Щоправда, в кожному конкретному випадку люди відрізняли їх покровительство. «Як гримить, то це Ілля по небі їздить, а Гаврило квіткою махає», «Як перед ударом грому з блискавки робиться хрест, то це Михаїл хрестом благословляє, а Гавриїл стріляє в чорта» чи «Коли чуємо, що грім гримить, то це з небесної гармати Юрій і Гавриїл стріляють нечисту силу: святий Юрій кулі закладає, а архангел Гавриїл гніт запалює». Як бачимо, в кожному окремому випадку наставництво має свої різновиди.

За народними уявленнями, небесний грім — то звуки од колісниці, на якій святі полюють за чортами, а блискавки — постріли в нечестивців.

Відтак, якщо вогненна стріла влучала в чиюсь будівлю або людину, то це була «божа кара» тим, «хто зогрішив на цьому світі».

Щоб убезпечитись або відвернути зловісну силу, люди вдавалися до різноманітних дійств:
- запалювали страсні свічки,
- обкурювали свяченим зіллям та водою будівлі,
- викидали на подвір'я кочергу або лопату, якою саджають хліб,
- читали молитви і заклинання.

Крім того, належало й задобрити духовних покровителів блискавки та грому.

З приходом Благовісника можна було щодня чекати грому та блискавок.

Здавна вважалося, що вони «пробуджують землю». Тому селяни в цей день несли насіння зернових до церкви на посвяту, а потім перемішували освячене з рештою збіжжя. До речі, це вже була пора ранньої сівби яровини, зокрема ячменю та вівса.

Подекуди, переважно на західноукраїнських землях, Благовісника вельми шанували, вважаючи його «старшим од Великодня».

Тому мав рацію автор монографії «Звичаї нашого народу» О. Воропай, коли зауважував: «В усіх цих народних легендах, як бачимо, Благовісник, або архангел Гавриїл, наділений значно більшою силою, ніж йому в християнській релігії належиться. Отже, за образом Благовісника, ймовірно, криється якесь стародавнє божество».

Літні люди вважали, що все народжене в цей день «не буде благовісне»: в ягнят з'являться «кручаки» — черви в голові, а із знесеного яйця не вилупиться курча.

Та все ж найбільше пошановували Благовісника як володаря блискавок. Щоб застерегтися від його кари, люди намагалися не працювати, а тому, хто знехтує такою засторогою,— «Гаврило хату підпалить”.

Василь Скуратівський „Дідух”



специально для dna.com.ua