Вознесіння
25 травня 2017 року - Вознесіння Господнє.
НЕ ПРИЙДЕТЬСЯ В СЕРЕДУ ВШЕСТЯ!
До празників, котрі не тримаються числа, а тримаються дня, належить і Вознесіння (Знесіння, Вшестя, або Шестя).
Свято це за церковним календарем є одним з найважливіших, так званих дво-надесятих, і залежних од Великодня. Його відзначають на сороковий день Христового воскресіння.
В Євангелії од Луки, зокрема, мовиться:
І Він вивів за місто їх (учнів своїх) аж до Віфанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх.
І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них і на небо возноситися.
А вони поклонилися Йому, і повернулися до Єрусалиму з великою радістю.
І постійно вони перебували в храмі, прославляючи і благословляючи Бога.
Ось так, на сороковий день після воскресіння Ісус Христос вознісся на небо. Цей день випав на четвер. З цього приводу в народі кажуть: «Не прийдеться в середу Вшестя».
За народними віруваннями, на Вшестя найактивніше проростає зело, де б воно не росло — у полі, лісі чи на горі — «все зноситься від землі вгору». Щоб не заважати його буйному росту, селяни в цей день не працювали, а «лишень посилали молитву Творцеві світу».
Відтак, якщо протягом сорока днів ще можна було христосуватись, себто казати «Христос воскрес!», то після Вшестя такі вітання уже заборонялися, «бо в храмах ховають плащаницю».
Саме для цієї відзнаки люди готували спеціальне обрядове печиво у формі драбинок, «щоб було по чому Христові вилізти на небо».
Такі «драбинки» відносили на могили своїх рідних і поминали померлих.
У деяких регіонах випікали поминальні паски і фарбували яйця, але їх уже не освячували в церкві.
Окрім «драбинок», дехто готував і тонкі млинці з пшоняного борошна. Їх у народі називали «божими онучами» (до речі, так деінде йменували й налисники).
На Вознесіння селяни обходили свої посіви, бо «на Вшестя жито вже починає викидати колос».
Молодь у цей день організовувала на природі різноманітні забави.
Вшестя було й останньою межею посіву зернових та городини. З цією роботою потрібно було впоратися до Зелених свят, адже за десять днів вже приходила Трійця.
Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то на добрий врожай, а коли слякотлива — то на недорід.
Василь Скуратівський „Дідух”.
специально для dna.com.ua
