Вересень 2016

Вересень

Сила Вересня

 

Вересень – перший місяць осені. 


О цій порі поєднується світло, яке утворилось в липні від запалених любов'ю людських душ, та небесний серпанок, який зійшов у серпні на землю, щоб захищати земне життя від нечистої сили.

В результаті цього поєднання для продовження життя в різних його проявах створюються певні умови, які у слов’ян названі вирієм, коловоротом. Завдяки чому в природі одне змінює інше, й таким чином все повторюється знову й знову.

Процес утворення вирію українці назвали вереснем від двох давніх слов’янських слів – вир та єси (тобто є), що вимовляється як вересень.

 Кульмінація створення вирію наступає з приходом бабиного літа у вересні, що приносить тепло на декілька осінніх днів. Іноді бабине літо так і не наступає – це говорить про те, що в липні люди даної місцевості мало створили в своїх душах любові та світла.

Багато дослідників українських звичаїв та народного календаря назву місяця пов’язують з цвітінням о цій порі вічнозеленої рослини вересу. Та це зовсім не так, бо верес починає цвісти ще в липні й до вересня може відцвісти, якщо холоди починаються від Спасу (19 серпня). Тому цвітіння вересу не може бути характерною ознакою цього місяця.

Скоріш за все, не місяць назвали назвою рослини, а рослину назвали вересом за те, що вона уособлює характерні ознаки безкінечного коловороту в природі. Наприклад, однією з таких ознак є те, що верес - вічнозелена рослина. Верес може цвісти у вересні тільки якщо наступає бабине літо, бо любить сонячне світло.

Вересень 2015Верес росте по сухих і вогкуватих піщаних місцях, більше в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, на лісових луках, при дорогах, в нечорноземній смузі, рідше в чорноземній.

Багатьма дивовижно-цілющими властивостями наділена ця рослина. Лікувальні властивості вересу також підкреслюють особливість цього місяця. Вересовими чаями "відпоювали" переляк у дітей і дорослих, виводили людину з пригніченого стану. Вересом лікують нервові, психічні та серцеві розлади, які часто виникають з вини самої людини. Наприклад, коли людина не поважає та не любить інших людей, часто говорить неправду, зайве обіцяє, знаючи, що не зможе виконати свої обіцянки. Також верес лікує хвороби нирок, сечового та жовчного міхура, підшлункової залози, які виникають від надмірної дратівливості, жадібності, злості.

Верес дуже добрий осінній медонос, який часто дає продуктивний взяток. Бджоли відвідують верес охоче і беруть багато нектару саме в той період, коли інші високопродуктивні медоноси відцвітають, або вже відцвіли. Взяток з нього сприяє розвиткові розплоду бджіл на зиму. Медопродуктивність його 60-100 кг з 1 га. У теплу мало дощову погоду з великих масивів вересу одна бджолосім'я збирає по 8-25 кг меду. Мед з вересу темно-жовтого і червоно-бурого кольору, густий, запашний, трохи терпкуватий. Порівняно з медом з інших рослин він містить більше мінеральних, білкових та інших речовин.

У маловрожайні на сіно роки верес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Найбільш поживний верес у фазі цвітіння та дуже корисний навесні, коли мало зелених кормів. Він придатний для приготування трав'яного борошна. Кормові якості вересу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину, у зв'язку з чим він дуже корисний для молодняку та лактуючих тварин. За поживністю верес поступається перед луговим і лісовим сіном, але кращий від вівсяної соломи. У 100 кг корму міститься 35 кормових одиниць і до 5 % протеїну.

Судячи з властивостей вересу, можна зробити висновок, що він захищає землю від поширення пісків – росте на піщаному грунті. Верес зміцнює тварин та сприяє їх розплоду.

Верес лікує та відновлює здоров'я людей, особливо психічний стан, що згодом впливає на їхній світогляд, поведінку, ставлення до інших людей. Тому люди у вересні схильні змінювати свою думку та рішення як на краще, так і на гірше.

Ця схильність людей до змін віддзеркалюється у погоді цього місяця, через що й говорять про вересень, як нестійкий місяць. «Вересневий час — сім погод у нас». Здавна помічено, що чим теплішим буде вересень, тим пізніше настане зима. Грім у вересні віщує теплу осінь.

У вересні народжуються люди з певними особливостями. Православних людей, що народились у вересні можна поділити на два типи. Перший тип - якщо людина народилась доношеною (зачаття сталось у різдвяний піст), то вона не стійка у своїй вірі, може змінювати переконання та приймати унію, католицтво, потім знову повертатись до православної віри, або навіть зовсім зректись християнства.

Другий тип – якщо людина народилась раніше строку, наприклад, 7 місячною (зачаття сталось після Різдва), в такому випадку вона несе на собі якусь визначну місію, навіть, якщо вона каліка.

Помирають православні люди у вересні від образи на свою рідню, від впливу на них нечистої сили. В такому разі покійники можуть зовсім не снитись своїм близьким та родичам або снитись напередодні релігійних свят, щоб виказати їм свої докори й розбудити їх сумління.

За українською традицією у вересні люди намагаються виконати свої обіцянки. Тому в цьому місяці починають справляти весілля ті, хто дав слово одружитись. Хлібороби, що дали обіцянку доглядати землю під час першої борозни на весні, у вересні орють землю та сіють озимину. Ремісники починають своє ремесло, учні розпочинають навчання й тощо.
 


Календар на вересень 2015


1 вересня - АНДРІЯ ТЕПЛОГО

Назва походить від імені мученика Андрія Стратилата. Андрій разом з майже 2600-ми християн був страчений наприкінці III або на початку IV ст.
Цього дня часто дме теплий південний вітер, який сприяє кращому дозріванню вівса. О цій порі починають збирати буряки.
 

2 вересня - ПРОРОКА САМУЇЛА

Пророк Самуїл жив у XI ст. до Р.Х. Самуїл був великим пророком і останнім суддею народу ізраїльського, походив з коліна Левія. Він керував народом не тільки як суддя, але і як пророк Божий. Він переконав євреїв знищити усіх язичницьких ідолів, які були у них, молитися Богу за прощення і поститись. Увесь народ каявся і казав: "Згрішили ми перед Господом". Після Самуїлової молитви Господь звільнив євреїв від влади филистимлян. Самуїл був суворим і правосудним, користувався у всіх великою повагою і любов'ю. Він керував народом сорок років. Під старість він передав владу двом своїм синам, які брали хабарі та судили несправедливо. Нетерплячі євреї стали просити Самуїла, щоб він поставив над ними царя, як в інших народів. Самуїл намагався переконати народ залишитись у колишньому правлінні, але марно. Тоді Самуїл помолився Господу, і Господь сказав йому: "Послухай голос народу у всьому, що вони кажуть тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними". Далі Господь сказав, щоб Самуїл попередив євреїв, що цар примусить увесь народ служити собі, забере собі кращі землі, краще майно народу, і люди муситимуть усе віддавати цареві. Та народ не слухав пересторог Самуїла і сказав: "Ні, нехай цар буде над нами, і ми будемо, як інші народи". За велінням Божим, Самуїл помазав на царство Саула, виливши на його голову священний єлей (рослинну олію), і тоді Дух Святий зійшов на Саула, й отримав Саул з небес силу керувати народом.
 

З вересня - АПОСТОЛА ФАДЕЯ

Апостол Фадей належав до числа сімдесяти апостолів, помер близько 44 р.
До цього дня вже закінчувалися жнива, і тому господарі казали: «На Тадея святого в селянина хлібця много».
Якщо цього дня ясно, то можна сподіватися на гарну погоду ще протягом 4 тижнів.

4 вересня - АГАФОНА-ГУМЕННИКА

Назва походить від імені мученика Агафоника, який постраждав за християнську віру в 305 — 311 рр.
У сільськогосподарському побуті він відомий як Агафон-гуменник. За повір'ям, вночі або вдень пам'яті святого з лісу виходить Гайовик, забігає на гумно, у клуні, стодоли і розкидає складений у снопи хліб.

5 вересня - ЛУПА-БРУСНИЧНИКА

Назва походить за ім'ям мученика Лупа, страченого близько 306 р.
О цій порі достигають - брусниця, журавлина, льон, овес.
На Гуцульщині в цей день колись відзначалось свято вовків.
З осик облітає листя. Якщо падолист лягає горілиць, буде холодна зима, а долілиць — тепла. З'являються перші приморозки, які називаються Лупівськими.

6 вересня - ЄВТИХІЯ

Названий на честь учня Іоанна Богослова, священно-мученика, який жив у І ст.
В народному побуті вважається, що цей день має бути тихим, безвітряним, інакше льняне насіння обсиплеться. «Євтихій — день тихий», — кажуть з цього приводу. Якщо на Євтихія іде дощ, то це ознака погожої осені та щедрого врожаю наступного року.

7 вересня - ВАРФОЛОМІЯ

Відзначається у зв'язку з перенесенням мощів апостола Варфоломія, одного з дванадцяти апостолів до Константинополя. З днем Варфоломія пов'язана одна із ганебних сторінок в історії католицької церкви — масова різня в Парижі в 1572 р. гугенотів (французьких протестантів) католиками. Вона призвела до відновлення релігійних воєн і ввійшла в історію під назвою Варфоломієвої ночі, оскільки почалась у ніч проти святого Варфоломія.
В Україні цей день здавна був початком сіяння озимини, що відбито у прислів'ї: «Прийшов Варфоломій — жито на зиму сій».

8 вересня - ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ та НАТАЛІЇ ВІВСЯНИЦІ

За ім'ям мучениці Наталії, яка померла на початку IV ст.
Цієї пори в деяких місцевостях закінчують збирати овес, тому це свято одержало ім'я Вівсяниці. Цей день присвячують також збиранню горобини, бо її врожай певним чином пов'язується з урожаєм вівса. Якщо на початку літа горобина рано цвіте, то буде багато вівса.
Холодний ранок на вівсяницю віщує ранню і холодну зиму.

9 вересня - ПИМЕНА

Вшановується пам'ять Пимена Великого, єгипетського ченця V ст. Він мав неабиякий розум, відзначався дотепністю, за що й одержав ім’я Великого. Залишив після себе багато повчань та афоризмів. Помер у 450 р.
В цей день вшановується Пимена Печерського, який мав прізвище Посник, бо вів дуже суворе життя в Києво-Печерському монастирі. Він зціляв хворих, міг передбачати події, помер після 1114 р.

10 вересня - ГАННИ-СКИРТОВИЦІ

Назва походить від імені пророчиці Анни, яка зустріла Малюка Ісуса Христа в Єрусалимському храмі і славила Його. Вона досягла глибокої старості і померла наприкінці І ст.
В народному побуті Ганну називають Скиртовицею, оскільки цього часу селяни поспішають вивезти скирти з поля до стодол. О цій порі опадає листя, і якщо воно тримається міцно, то зима буде суворою.

11 вересня - ГОЛОВОСІКА, ІВАНА ПІСНОГО

Так у народі звуть церковне свято Усікновення (Усічення) голови Пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Іоанна. Цей пророк молився за всіх грішних людей і усовіщав їх покаятись. Вони його не слухали, грішили далі. Правив на той час в Іудеї цар Ірод, дуже великий грішник, якого Іоанн Хреститель усовіщав прилюдно, картав його, що він одружився з жінкою свого брата. Як свідчить Євангеліє, за промови проти беззаконня, Іоанна за наказом царя Ірода кинули до в'язниці. Та він продовжував проголошувати пророцтва, в яких віщував про прихід Сина Божого. Цар Ірод боявся цих пророцтв, тому навіть думки не мав страчувати Іоанна Предтечі. Та його жінка мала лихі наміри – хотіла владу тримати за допомогою магії. Вона спокусила царя Ірода красою своєї дочки, що приходилась йому небогою, яка станцювала перед ним танок живота. Розпалений пристрастю, цар Ірод зголосився за танок виконати бажання небоги. Вона забажала, щоб їй піднесли на блюді голову Іоанна Хрестителя. Цар дотримав данного слова й наказав відтяти Іоанну голову, яку й принесли небозі та цариці на блюді. І та свята голова промовила до людей: «Покайтеся й у цей день не січіть ніякої голови, то й у вас не буде боліти ніколи голова». Цариця хотіла, щоб голова Іоанна Пророка за допомогою магії для неї віщувала та давала відповіді на запитання. Це була перша спроба застосувати християнські святині в магічних цілях. Та Господь не дозволив це зробити. Ісус Христос з цього приводу говорив, що після смерті Іоанна Предтечі припинились будь-які пророцтва. Це свято застерігає людей від великого гріха – спроби використати християнські святині в магічних цілях. Ще з давніх часів віруючі в цей день поминали померлих й остерігалися вживати будь-який овоч, котрий мав круглу чи овальну форму, бо це нагадувало людську голову. Не дозволялося також їсти червоне, подавати їжу на блюді, користуватися ножами та іншими ріжучими інструментами, оскільки все це асоціювалося зі стратою Іоанна Хрестителя. Це був єдиний день у який заборонялося готувати український борщ, бо він готується з капусти та буряків. Взагалі ж цей день був пісним, тому він одержав ще назву Івана Пісного. В селянському побуті Іоанн Хреститель вважається одним із покровителів сільського господарства. Шанують його й як цілителя від різних хвороб. Тому в день його пам'яті збирають коріння лікарських рослин.
Грім у цей день віщував Божественне Заступництво та довгу й теплу осінь. З цього приводу існує прислів'я: „Загримів Головосік – тепла прибавить рік”.

12 вересня - ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО

З нагоди перенесення мощів цього князя. На відміну від інших князів, він приєднаний до чину святих воїнів. Наприкінці життя прийняв схиму. Помер у Городці на Волзі в 1262 р. Поховали князя в Новгороді. За наказом Петра І в 1710 р. було засновано Олександро-Невську лавру, а в 1724 р. до неї перевезли останки князя.

- ІВАНА ВОЇНА

В цей день за допомогою різноманітних молитов і провидців намагалися розшукати злодіїв.

13 вересня - КИПРІЯНА

Від імені свщм. Кипріяна, єпископа Карфагенського. Він жив у III ст. Під його головуванням проходили Карфагенські собори християн, що зреклися віри, і перехрещення єретиків, які розкаялись. Ідеал єпископського правління Кипріян вбачав у тому, щоб нічого не робити без згоди народу. Він написав багато творів — про працю і благодійність, терпимість, про смертність тощо. Знаменита усім християнам Молитва Кипріяна (проти нечистої сили). В 258 р. йому відрубали голову.
На Купріяна починають збирати різні коренеплоди: буряки, моркву та інші овочі.

14 вересня - СЕМЕНІВ ДЕНЬ

Народне свято, назва якого походить від імені праведника Симеона Стовпника, що помер в 459 р. За християнським календарем це перший день осені, а тому його звуть ще Семеном провідником літа.
Від Семена раніше починали копати картоплю, мочити коноплі, сушити і теребити льон. На це свято майстри „засиджували місце”, тобто до хати або майстерні заносили інструмент і хоча б на півгодини брались до роботи. Наприклад, ткалі встановлювали верстати і розпочинали виготовлення килимів.
У Києві на Семена проходило велике осіннє базарне свято, а напередодні вночі на Контрактовому майдані сходилися члени братств і цехів із своїми знаменами. Кожне товариство мало свою свічку, й опівночі майдан спалахував безліччю вогнів. Від цього свято Семена називалось також Святом свічки або весіллям свічки. На Семена ще з княжих часів справляли „пострижини” підлітків і „посадження на коня”.
Якщо цього дня ясна погода, то осінь і зима порадують теплом і сонцем.

15 вересня - МАМОНТА-ВІВЧАРА

За ім'ям мученика Мамонта, що жив у III ст. Хоча його батьки були з роду патриціїв, та він народився у в'язниці, куди була кинута його мати за те, що стала християнкою. Мамонтій довгий час перебував у пустелі, де харчувався молоком диких кіз і овець. З молока він робив сир, який роздавав бідним людям. У 275 р. Мамонтій прийняв мученицьку смерть. У народі ім'я святого набуло форми Мамонта або Мамонтія - покровителя овець і кіз.

16 ВЕРЕСНЯ - ВАСИЛИНИ ТА ДОМНИ

Названий в пам'ять християнських великомучениць, які загинули за віру за часів поширення її в Римській імперії. Перша скінчила життя в 309 р., друга — в 302 р.
Наші предки відзначали день Василини та Домни різними сільськогосподарськими роботами. Причому особливу увагу приділяли тим її видам, які пов'язані з переробкою льону. Цього ж дня жінки заносили до хати різне манаття, щоб мати благополуччя на осінь.

17 вересня - ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ «НЕОПАЛИМА КУПИНА»

Ікона була створена в XVII ст. В Україну потрапила із Пінського повіту і свого часу була головною святинею Софійського собору Києва. На іконі зображений палаючий кущ купини, в середині якого знаходиться постать Діви Марії. Шанують ікону Божої Матері званої Неопалима Купина як заступницю за рід людський. Вбачають в ній і розпорядницю вогненної стихії, називаючи її Грімницею. Тому в народі Богоматір Неопалима Купина вважається оборонницею людей і худоби від пожеж і блискавок.

18 вересня - АФАНАСІЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОГО

Названо на честь церковного діяча XVII ст. Афанасія, що народився в Бересті або його околицях, походив із шляхетної родини. Афанасій вчителював у сім'ях можновладців, згодом прийняв чернечий постриг, став ігуменом Берестецького монастиря Симеона Стовпника. Афанасій активно виступав проти унії, за що його заарештували і відвезли до Варшави, де він рік перебував в ув'язненні. Після звільнення жив у Києві під захистом митрополита Петра Могили, а згодом повернувся до Бересту. В 1648 р., коли під проводом Богдана Хмельницького почалася визвольна боротьба українського народу проти польського поневолення, Афанасія, звинувативши у зносинах з козаками, знов заарештували і замучили лютою смертю.

19 вересня - МИХАЙЛА ЧУДОТВОРЦЯ

Одне із свят, присвячених Архистратигу Михаїлу, полководцю небесного воїнства. За церковними легендами, в IV ст. в одній із областей Римської імперії був храм святого Михаїла, що стояв над джерелом чудотворної води. Ті, хто її пили або вмивалися нею, зразу ж одержували зцілення від хвороб, а невірні приймали святе хрещення. Тоді язичники вирішили знищити джерело та церкву. Та завдяки заступництву Архистратига цього не сталося.
На Михайла починають варити питний мед. Від цього дня настають приморозки, які звуться Михайлівськими.

20 вересня - МАКАРІЯ КАНІВСЬКОГО

Макарій походив з Овруча. У 25 років він постригся в ченці. Макарій був настоятелем Овруцького монастиря Успіня Богородиці. Потім його призначили архімандритом Канівського Успенського монастиря. Макарій прославився як чудотворець, зцілюючи своїми молитвами хворих і сліпих. Загинув Макарій у 1678 р., коли турки й татари пішли війною в Україну і здобули Канів. Його поховали в Каневі, а в 1688 р. Його мощі перенесли до Переяслава. Макарій одержав ім'я Переяславського чудотворця, бо біля його мощів у Переяславі відбувалися чудеса.

21 вересня - РІЗДВО БОГОРОДИЦІ

За біблійними переказами, Діва Марія народилася в Назареті в сім'ї Іоакима й Анни. Батьки виховували її до трьох років, а потім віддали на служіння Богу. Їй суджено було стати Матір'ю Ісуса Христа. Віруючі шанують Діву Марію не тільки, як Богоматір, а й як свою заступницю перед Господом. У народі це свято зветься також Другою, або Малою Пречистою, воно присвячене Роду й Рожаницям (породіллям). До Богородиці у цей день по допомогу звертаються бездітні жінки. Для цього в церкві замовляється Божа служба, після якої бездітні жінки запрошують до себе на обід бідних людей, щоб ті потім молились за їхніх майбутніх дітей. В цей день рано-вранці жінки виходять до води зустрічати осінь з хлібом. Вважалось, що зібрані між Першою та Другою Пречистими цілющі зілля мали особливу силу – могли привертати хлопця до дівчини або дівчину до хлопця.

22 вересня - ЯКИМА ТА ГАННИ

Продовження свята Різдва Богородиці на честь батьків Пресвятої Діви Марії. За легендою, Яким походив з дому царя Давида, Ганна походила з коліна священників. Вони жили у злагоді, але єдиною їх скорботою була відсутність дітей. Одного разу явився Ганні архангел Гавриїл і повідомив, що народиться в неї дочка.

- СПОМИН III ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

Собор, що відбувся в Ефесі в 431 р., засудив несторіанство — вчення константинопольського патріарха Несторія, який не визнавав Діву Марію Богородицею. Несторій був засуджений як єретик і висланий до Єгипету. Понад 200 єпископів християнської церкви визнали божественність Богородиці. Собор підкреслив, що немає нічого рівного Марії і нічого більшого від неї, крім Бога. На її честь почали будувати храми, засновувати монастирі. Наприкінці X ст. культ Діви Марії став поширюватися і у нас.

23 вересня - ПЕТРА ТА ПАВЛА ОСІННІХ

Названий за іменами єпископів Нікейських, які жили у IX ст.
Цих святих називають також горобинівками, бо цієї пори починається масове збирання горобини для їжі. Якщо горобини багато, то осінь буде дощовою, коли ж мало, то сухою. Свято Петра та Павла Літніх відзначається 12 липня, і присвячене воно іншим святим.

- ЙОАСАФА КУБЕНСЬКОГО

Вологодський чудотворець, в миру князь Андрій Дмитрович після смерті дружини постригся в ченці в Спасо-Кам'яному монастирі на Кубенському озері. Прославився як цілитель. Помер у молодому віці в 1453 р.

24 вересня - ФЕДОРИ ОСІННЬОЇ

Названий на честь преподобної Феодори Олександрійської, яка жила в V ст., і була заміжньою жінкою. За життєвих обставин Федора стала ченцем чоловічого монастиря, де в праведному житті провела багато років. З її смертю відкрилася її таємниця.
В народі цей день називають Федорою Осінньою на відміну від Зимової (див. 12 січня). «На Федори літо кінчається, осінь починається». Оскільки наприкінці вересня досить часто випадають дощі, то цей день називають ще й по-іншому — Федори Замочи Хвости.

25 вересня - АВТОНОМА

Цей святий був єпископом Італійським. Коли почалося гоніння на християн, Автоному довелося втекти з Італії. Він проповідував християнство у різних країнах. Був убитий язичниками в 313 р.
У цей період починає поволі опадати листя з дерев, менш активним стає життя лісових тварин. За повір'ям, на Автонома з полів у ліси перебираються змії.

26 вересня - КОРНЕЛІЯ СОТНИКА

Вшановується пам'ять священно-мученика, що був сотником у римському війську. Корнелій від апостола Петра увірував у вчення Ісуса і за проповідь цієї віри зазнав багато тортур. За переказами, він був єпископом Кесарії — однієї з Малоазійських областей.
Цієї пори відчутно холодає, тому виникло повір'я, що від Корнелія припиняється ріст усіх рослин. «З Корнелія корінь у землі не росте, бо мерзне». «Як Корнелій скаже, так зима покаже».

27 вересня - ВОЗДВИЖЕННЯ (ЗДВИЖЕННЯ)

За легендами, римському імператору Костянтину Великому було видіння хреста, внаслідок чого він одержував перемоги над противником. А в 325 р. його мати, імператриця Олена, віднайшла в Єрусалимі хрест, на якому був розп'ятий Ісус. Патріарх єрусалимський Макарій спорудив його на Голгофі. Так виникло свято Воздвиження Чесного та Животворящого (тобто життєдайного) Хреста Господнього. Хрест у християн став знаком торжества їх віри, символом єднання неба і землі.
В народі кажуть, що на Здвиження земля рухається ближче до зими, птахи летять у вирій — теплу, благословенну країну. До вирію повзуть і змії, тому на Здвиження небезпечно ходити в ліс, бо змії та вужі вилазять на поверхню в останнє, щоб погрітись на сонці перед довгою зимівлею. Цього ж дня не рубали і не кололи дров, не стругали і не пиляли дощок, зате пекли пироги з капустою.
Здавна помічено: якщо на Здвиження холодно, то майбутнє літо буде тепле.

28 вересня - МИКИТИ ГОТСЬКОГО

Ім'я цього святого пов'язується із встановленням свята Воздвиження. Він стояв на варті під найденим у 325 році хрестом, на якому був розп'ятий Ісус. За приналежність до християнської віри його закатували вогнем близько 372 р. Цей угодник ще за часів Київської Русі вважався головним заступником від диявола, бо при житті боровся з бісами. Він вважається також заступником дітей від родимця — тяжкої дитячої хвороби, від якої часто помирали. Колись цього дня задобрювали Водяного — кидали йому гусака без голови, а голову приносили Домовику, щоб у хаті та сім'ї був спокій.

29 вересня - КУПРІАНА, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО

В цей день вшановується пам'ять видатного церковного і культурного діяча XIV ст., автора послань, слів, житій, грамот, поетичних творів, перекладів з грецької мови. Його діяльність пов'язана з поширенням серед східних слов'ян, зокрема в Україні другого південнослов'янського впливу — культурного впливу Сербії, Болгарії і Македонії на філософію, писемність та образотворче мистецтво. Купріян народився близько 1330 р. в болгарському місті Тирново. Потім він перебував у Константинополі та на Афоні. На Русь Купріян прибув у 1373 р., де згодом був обраний митрополитом Київським. Перебуваючи в Україні, Кипріан листувався із Сергієм Радонезьким. Він був ініціатором відбудови Софії Київської, зруйнованої під час нападів татар і турків. У 1389 р. Кипріан домігся сану митрополита всієї Русі. Помер у 1406 році.

30 вересня - ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ

Одне з найпопулярніших свят Православної церкви. Як розповідають легенди, премудра християнка Софія народила трьох дочок і дала їм імена відповідно до трьох християнських чеснот — віри, надії та любові. У цьому дусі вона й виховувала їх. Чутки про дивовижних дівчаток і їх матір дійшли до римського імператора Адріана. Усіх чотирьох він викликав на суд і примушував зректися християнства, однак вони були непохитні в своїй вірі. Дітей було закатовано, а кілька днів по тому померла й мати. Це сталося близько 137 р. В багатьох сім'ях — це день вшанування найрідніших членів сім'ї: матері, сестер, дочок. Цього дня за старих часів жінки не починали будь-якої важливої роботи.
 
 

автор: Довбня Наталія Андріївна
спеціально для dna.com.ua