Петрівка

ПетрівкаЗ 12 червня по 11 липня 2017 року триватиме Петровий піст або Петрівка.

МАЛА НІЧКА-ПЕТРІВОЧКА


Із Зеленими святами тісно пов'язаний один з найоригінальніших постів — Петрівка, Петрівський піст. Припадає він на другий після Трійці тиждень і триває до Петра (12 липня).

Ці запусти можуть бути або короткими, або довгими,— залежно від того, ранніми чи пізніми випали Зелені свята.

У народі побутує кілька цікавих гіпотез щодо його походження. Ось одна з них. Ранньолітній піст, начебто, встановив святий Петро (а звідси й його назва) на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах (саме в цей період починається косовиця трав) поїдали всі молочні продукти (скопи), що збіднювало сімейний стіл.

Щоправда., в народі не дотримувалися особливих засторог. Зважаючи на тяжку фізичну працю, селяни все-таки вживали молочні продукти.

Крім того, в Петрівку дозволялося організовувати чимало обрядових дій, як, скажімо, розігри, «гонити шуліку», «замочувати дійницю», Купала тощо.

Нарешті, і це говорить про своєрідну демократичність запустів, з Петровим постом безпосередньо пов'язаний цілий пісенний цикл, так звані петрівочки. Як ми знаємо, під час заговин церква суворо забороняла будь-які розваги й пісні. Винятком була лише Петрівка.

Петрівський мелос вельми своєрідний і оригінальний. Він не має аналогів у інших народів. Його виникненню, очевидно, посприяло те, що на цю пору припадають сінокоси. Щоб якоюсь мірою полегшити тяжку фізичну працю, наш народ створив пісні з легким і невибагливим солоспівом, які виконувалися лише під час посту.

Оскільки обрядові пісні-петрівочки, майже не досліджені фольклористикою, наведу два найцікавіших варіанти...

Мала нічка-петрівочка,
Не виспалась наша дівочка,
Не виспалась, не нагулялася,
Із козаченьком не настоялася,
У череді гнала, задрімала,
На пеньки ноги позбивала,
На густий терен косу порвала.
А вже телята пасут хлоп'ята,
Да уже вівці на крутій гірці.

Уже Петрівочка да наступає,
Дівочий голосок да прибуває.
Уже Петрівочки дві неділочки,
Нема голосочку половиночки.
Уже Петрівочки да не дня й не дня,
Уже голосочку да й нема, нема.


Як ви переконалися, ці пісні напрочуд поетичні й призначаються переважно для одного голосу. Виконували їх здебільшого в полі за роботою.

З Петрівкою, як правило, співпадають і сінокоси. їх розпочинали в перший вівторок запустів.

Напередодні в понеділок намагалися не працювати. У деяких регіонах у цей день справляли обряд «полоскання зубів» (якщо пам'ятаєте, подібну обрядодію влаштовували й на початку Великого посту).

Кілька сусідок — заміжніх жінок, зібравшись у гурт, йшли до шинку, «щоб прополоскати зуби на запусти».

Але найпопулярнішими були все-таки розігри, «замочування дійниці», «гонити шуліку», «похорон Ярила» чи «Кострубонька». Але то окрема розповідь.

Скажу тільки, що у «Стоглаві» суворо осуджувалися обряди, пов'язані з першим днем Петрівки.

Звичай ходити в гаї вважався — «бісовські потіхи діяти», проти яких потрібно вживати найсуворіші заборони, щоб не поклонялися люди «елінським біснованням і прелестю бісовською».

Церква виступала і проти обряду пускати на воду клечальні вінки. За традицією, дівчата на Петрівку йшли до річки і сплавляли водою віночки, які заготували на Зелені свята.

Вважалося, що в цей день справляють свої розигри й звірі, що водяться в лісах та полях.


З Петрівкою пов'язано чимало прислів'їв та приказок.

У Петрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку (19 серпня) — на себе.

Захотілося йому у Петрівку льоду (...мерзлого, ...печеної криги).

Тепер не Петрівка, щоб казати разів кілька, а зима — сказав та й нема.

Петрівка — на хліб голодівка.

Пішло вже мені з Петрового дня.

Хліб на Петрівку ощаджуй.

Паршивому поросяті і в Петрівку холодно.

Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.



Проводжали Петрівку такою піснею:

Ой коли Петрівочки дожидали,
То ми її в русу косу заплітали.
Тепер же ми Петрівочку проведемо,
Ми ж її русу косу розплетемо.
Уже ж тая Петрівочка минається,
Зозуля в капусту ховається.



Дійсно, в цей час ця птаха замовкає, «бо, як кажуть у народі, вона ячмінним колосом вдавилася». В одному з текстів мовиться:

Куй, зозуленько, куй,
Недалеко Петро твуй.
Хоч будеш та й літати,
То не будеш вже кувати.



З Петрівкою співпадають найкоротші ночі. З цього приводу казали: «У Петрівку день як рік», тому й «Мала нічка-петрівочка, не виспалась наша дівочка...»

В. Скуратівський "Дідух".



специально для dna.com.ua