Мокрина

Мокрина1 серпня - свято Мокрини.
 

СВЯТА МОКРИНА ОСІНЬ ПРИНОСИТЬ


Так уже, очевидно, задумано природою: починається косовиця сінажі тут же настигає мокровиця — затяжні дощі, що нерідко зводять нанівець селянську працю, і навпаки — тільки-но пішли в ріст кволі сходи — нестерпно запряжить сонце...

Але найбільше остерігались мокречі жниварі. Вони уважно стежили за сонцем, місяцем, зірками, зміною вітру, повадками свійських тварин та комах, придивлялися до рослинного царства.

За довголітню історію наші пращури навчились у багатьох випадках безпомилково завбачувати погоду.

Скажімо, лише за виглядом місяця вони уміли визначити наступну днину:
якщо місяць у кружку, то несе, воду в ріжку,
коли повний — бути сонцю,
щербатий — незабаром задощить,
відквасив черево — на затяжне непогіддя,
круті ріжки в молодика — невдовзі чекай мокви,
а положисті — віщують гожі дні тощо.


Але від того, що знатиме хлібороб про день завтрашній, йому не легше, бо жнива, як мовить прислів'я, ні свят, ні негоди не визнають: «Дозріле зерно, як породілля,— пора прийшла і ради нема».

Недарма мовиться: «Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять» чи «Дощу тут ждуть, а він іде, де жнуть».

У цей час неспокійна хліборобова душа, болить чутливе серце, адже тяжка, виснажлива праця може зійти нанівець.

Затяжні та забивні дощі з градом і вітром на очах можуть знищити житостій, прибити його до землі, а вижаті чи скошені покоси, якщо їх не зібрати в стайки, можуть швидко почорніти, зопріти або ж прорости. Як то дивитися на таке сільському трудареві, що снив дорідним урожаєм протягом року?!

Окрім щоденних завбачень, у набутку селян були й довготривалі прогнози, так звані річні, або сезонні. Один з таких робився у день Мокрини, який припадає, на 1 серпня.

Вважається, що під цю пору найчастіше гостює негода. Тому селяни намагалися до цього святця не тільки викосити, а й обов'язково зібрати збіжжя в копи.

З цього приводу побутувала така примовка:

Не розгинаймо спини —
Жнімо до Мокрини,
Бо Мокрина без дощу,
Як обід без борщу.


Якщо до цього часу стайки складали без особливих надбудов від негоди, то тепер намагалися вивершувати копички спеціальними «шапками». На менших стіжках, як-от п'ятнадцятках, ставили на маківку капелюхоподібного снопа гузирем угору, а колоссям униз. Рівномірно розправлені стебла опоясували стінки с завдяки чому вода без перешкод стікала вниз, не потрапляючи в стайку.Полукіпки та копи навершували одним або двома снопками, переламавши їх посередині.

Добре вкладені стайки і вправно вивершені «шапками», вони практично не боялися будь-якої негоди. Тому, зробивши свою справу, жниварі співали:

Та поставим копки, копки,
Та ударим гопки, гопки!


Ті, хто вчасно впорався із жнивами, мав змогу спокійно спостерігати в цей день за погодою, щоб запрогнозувати, якою буде осінь. Адже вважалося, що Мокрина «закриває на ключ останній день літа». Після неї вже починається осінь.

Тому й казали: «Свята Мокрина осінь приносить».

Відтак, якщо зранку йде дощ, то початок осені буде дощовим, задощить опівдні — занегодить середина, а якщо дощ впаде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

Похмурий день також застерігав: наступного року вродять жита, але через негоду їх важко буде збирати.

Ще одна прикмета, пов'язана з цим днем: «Як на Мокрини дощ, то горіхи повимокають, а як сухо — бджоли повилітають».

Отже, якщо вас цікавить, якою буде нинішня осінь, 1-го серпня стежте за погодою, Мокрина рідко коли не дотримує своєї обіцянки.

В. Скуратівський "Дідух".



специально для dna.com.ua