Мирон Критський

Мирон Критський21 серпня православні вшановують пам'ять єпископа Мирона Критського чудотворця.
 
За переказами, він був напрочуд доброю людиною, і з його ім'ям пов'язано безліч дивовижних легенд. Наприклад, розповідають, що коли Мирон ще був простим хліборобом, він побачив, як злодії в його коморі складають зерно в мішки. Він не тільки не заважав їм, а й допоміг підняти ношу на плечі. Засоромлені такою добротою і лагідністю злодії навернулися до чесного життя і повернули все раніше вкрадене власникам. Цей випадок вважають першим чудом Мирона.
 
Мешканці Крита побачили, що Мирон справедливий та милосердний, і подумали, а чому б його не вибрати єпископом? Його одностайно обрали єпископом, після чого він почав творити справжні чудеса.
 
Коли місту загрожувала повінь, одним помахом руки він повернув річку Тритон у її русло, забезпечивши людям спокійне життя.
 
У Київській Русі Мирон отримав прізвисько Вітрогон, тому що цей день вітряний і часто дмуть сильні вітри.

По погоді на Мирона дізнавалися про те, яким буде майбутній січень. Також робили прогнози на осінь:

- якщо дмуть спокійні вітри - осінь буде сонячною,
- якщо здіймається буря - вересень очікується непогожим.

Якщо раптом на Мирона випадав іній, значить наступного літа можна було сподіватися на гарний урожай.

Таке явище було нерідким, адже вже траплялися справжні холоди. Недарма говорили: «На Мирона усьому час: тримай рукавички про запас».

У цей день батьки загадували дітям загадки про вітер. Багато з них дійшли і до наших часів:
«Без рук, без ніг, а двері відчиняє»;
«Без рук, без ніг, по полю нишпорить, співає та все свище, дерева ламає, до землі траву прихиляє». 
 

Мирон КритськийМирона Вітрогона

 
Заридали за красним літом

21-го серпня за народним прогностиком Мирона, якого дуже часто називають вітрогоном.

 Цей серпневий день стоїть тихий, погідний. Сонце вже не пече, як у липні, воно лагідне, доброзичливе. 
 
На луках мріють високі стежки сіна, а в небі, гартуючи крилята, гуляють зграї молодих шпаків.

Та ось на шляху, який веде у поле, заворушилось загублене з гарби пересохле сіно, і за якусь мить затанцювало у вихорі.

А вихор уже набирає сили, здіймає вгору стовп пилюги, завертає до лугових озерець. На їх плесах смугами розбіглись брижі.

І вся природа ніби прокинулась від дрімоти.

Вітер погнав по дорозі хмари пилу.

Застогнала діброва, закучерявились вершечки стіжків розкуйовдженим сіном.

Саме таке буває на Мирона. Тому й кажуть "Мирони-Вітрогони пил по дорозі женуть, за красним літечком стогнуть”.

Або: "Вітрогони пилюгу погнали по білому світу, заридали по красному літу”.

Але Мирони-Вітрогони показують, яким буде січень.

Про наступну ж осінь незабаром скаже 23-го серпня Лаврентій.

Якщо у ставках вода буде тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх.

А ще існує і така прикмета. Якщо в серпні з’явиться жовте листя на деревах – на ранню осінь.

Майбутню зиму завбачують і за такими серпневими ознаками: якщо на березі першими зажовтіли верхні листочки – зима буде ранньою, нижні – пізньою, а якщо листя на дереві багровіє рівномірно, – зима прийде тоді, коли й треба їй прийти.

Олександр Токар Збірка замальовок і аудізозаписів автора


специально для dna.com.ua