День Святого Миколая

19 грудня Святого Миколи ЧудотворцяХвали зиму після Миколи!

 
Усі три празники — Варвари, Сави та Миколи,— що «гледіли одне одного», себто йшли впритул, звалися в народі миколаївськими святками.
 
Вже цей факт говорить сам за себе: в народі до святого Миколая, що припадає на 19 грудня, ставилися з особливою повагою, оскільки «він другий після Бога заступник на землі».

Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства і тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей.

Запам'яталась мені легенда-переказ, яку ще в дитинстві оповідали мама. Привчаючи щоранку до «Отче наш», ненька казали:

Молися святому Миколаєві, бо він чудотворець. Ось як допоміг він одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом Микола зустрів дитинча, що бив поклони і приказував:
- Це тобі, Боже, а це мені, Боже!
- Що це ти, синку, робиш? — запитав святий Миколай.
- Богу молюся...
- А які ще молитви знаєш?
- Ніяких, нікому було навчити.
- Гаразд, це не біда,— погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь.
- Аби щиро і від душі, то і ця молитва тебе спасе від потопу. Ти не потонеш у воді! — і пішов геть.

За кілька днів уся земля покрилася водою, лишень одна гора лишилася не затопленою. Побачив її хлопчак і пішов поверх океану.

- Ось так і врятував хлопчика святий Миколай-угодник,— завершили оповідку мама.
- Відтоді його і стали називати Чудотворцем, бо він допомагає всім, хто молиться і вірує в Бога.

Легенда ця мені вельми сподобалася, і я ще довго вірив у її реальність, ласкаво поглядаючи на ікону святого Миколая, що його відтворив невідомий маляр зі світськими рисами і великою бородою. Саме цей атрибут — ласкаве і добре обличчя та розкішна борода — присутній в усіх образах і переказах про Чудотворця, котрий творив на землі безліч добрих діл.

Про це існує багато оповідок. Найпопулярніша з них — це мандрівка Миколая з Касяном. Як ви знаєте, свято Касяна припадає раз на чотири роки — на високосний — 29 лютого. Саме цей факт неповаги до злого Касяна і обігрується в багатьох сюжетах.

«Якось Касян та Микола йшли в церковних справах, зодягнувши білі ризи. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в багнюці. Миколай і каже:
- Давай, Касяне, допоможемо старенькій!
- Я не можу,— відповів попутник.
- Мої білі ризи забрудняться...

Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з болота, але при цьому замастив одіж. Йдуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає:
- Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи?
- Там дорогою загрузла бабуся,— відповів Чудотворець,— то я рятував її.
- А в тебе чому чисті? — звернувся до Касяна.
- А я не побажав бруднити.
- Гаразд,— промовив Бог,— якщо ти злегковажив святу заповідь — допомагати людям у біді,— то пам'ятати тебе будуть раз на чотири роки, а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!»

З цим днем пов'язаний і обряд пивоваріння. В одній з давніх колядок мовиться:

Чому так нема, як було давно,
Як було давно, а з первовіку,
Святим Миколаям пива не варять...


Хоч ці рядки писані кілька століть тому, вони наче звернені до нас, сучасників. Але нині не тільки пива не варять, а й не знають про давню традицію наших пращурів. Між тим, в Україні на миколаївські свята в кожному селі кілька днів поспіль гучно святкували «з пивом» (очевидно, мається на увазі медоваріння, яке мало більший розвій в побуті). Селяни скликали гостей, празнували, а по обіді, запрягши в сани коней, їздили довкола села, «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав». Недарма в одній з приповідок мовиться: «Микола бородою трусе — дорогу стеле».

19 грудня Святого Миколи Чудотворця


Під цю пору зима остаточно лягала на землю. Зібрано збіжжя, зроблено припаси, і селянинові можна було вже не тільки посвяткувати, але й з боргами розрахуватись. Тому, хто не встиг або не зміг віддати до цього дня позичку, казали: «Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».

В усьому світі відомий знаменитий Санта Клаус, що ощедрює дітвору багатими передноворічними дарунками. У нас цю роль виконує Дід Мороз. Але не всі знають, що в Україні був свій національний патрон дитячих розваг, котрий і дотепер живе на Галичині. Його прообразом є святий Миколай.

Здавна на Прикарпатті та й у Карпатах урочисто готувалися до цього свята. Особливо чекали його діти. Ввечері хтось найповажніший в родині, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в доброго Миколая (на зразок Діда Мороза), заходив до оселі з подарунками, які заздалегідь готували батьки, знаючи уподобання кожного дітлаха.

19 грудня Святого Миколи Чудотворця


Вручаючи іменні гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив протягом року малюк. Для чемних діток була спеціальна приповідка:

Мамусеній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу нині,
Бо дитина на них жде.
Ой голубко, моя крале,
Слухай маму все свою —
То не тільки книжку й лялю,
А й цукерок принесу!


Натомість нечемній дитині читався інший вірш:

Ти, дитино моя мила,
Маєш тут, що заслужила,—
Я до тебе загостив
І дарунок тут лишив:
Що не слухала ти тата,
Ані мами, ані брата,
Тому різку, як той гай,
Дає святий Миколай!


Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити «діда Миколая, який знає про все». Це був вельми дійовий виховний момент.

Крім того, в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою був святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусідив в'юнкий чортик, що намагався переконати дідуся в тому, що вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але такі вистави завжди закінчувалися тим, що добрий Миколай усім вибачав.

Такі драматичні твори, в основі яких були фольклорні сюжети, писали для дітей найвідоміші письменники, зокрема І. Франко. В заключній дії одноактівки «Суд святого Миколая», створеної ним, Чудотворець мовить:

А ви, руські діти, слухайте пильненько!
Чи добро, чи лихо, чи яка година,
Будьте все з собою, як одна родина.
Любіться все разом, бо кругом злі люде,—
Коли серед своїх любові не буде,
То чужі нас певно не будуть любити,
З ваших сварок скористають, щоб вас всіх згубити.


На честь святого Миколая створено чимало пісень, зокрема й релігійного характеру.
Але найпопулярнішою була і залишається така пісня:

А хто, хто Миколая любить,
А хто, хто Миколаю служить,
Тому, святий Миколай,
На всякий час помогай.
Миколай!

А хто, хто спішить в
Твої двори,
Сего Ти на землі і морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти.
Миколай!

А хто, хто к
Нему прибігає,
На поміч Його призиває,
Той все з гори вийде ціло,
Охоронить душу, тіло.
Миколай!

Омофор Твій нам оборона
І одна від бід охорона.
Не дай же марно пропасти,
Ворогам у руки впасти.
Миколай!

Миколає, молися за нами,
Благаєм Тебе зі слезами,—
Ми Тя будем вихваляти,
Ім'я Твоє величати.
Миколай!


Миколай, крім усього, опікувався і дикими звірятами. Одна з легенд, записана на Черкащині, оповідає.
«Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусів ночувати. Випряг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося — страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. «Що за дивовижа» — думає собі чоловік. А коли йому вже від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Миколай — старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірам розказує, а вони слухають, розвісивши вуха».

На Миколая припадає і обряд «полазників»; їх влаштовують чотири рази на рік. Про один з них ми вже розповідали. Крім того, їх чекали на Анни і Різдво (деінде на Новий рік).

Миколаївським «полазником» переважно був господар. Найраніше вставши, він обходив подвір'я, а потім, зайшовши до хліва, казав тваринам:
- Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й з своєю жоною і діточками! — і заходив до хати як перший перевідувач оселі на святого Чудотворця.

Про повагу, з якою ставилися до Миколая в народі, говорить і те, що практично в кожній оселі були його ікони, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних та знедолених.

З ім'ям святого Чудотворця пов'язано чимало влучних прислів'їв та приказок.

Після Миколи пшениця вкриє поле.
Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне.
Варвара показує дорогу, Сава мости мосте, а Микола пригвозде.


У цей день люди хоч і святкували, але не забували завбачити погоду:
- як впаде великий іній, то буде гарним врожай хліба,
- якщо мороз, то також на добрі хліба й городину.


Тому казали: «Хвали зиму після Миколи!»

В. Скуратівський „Дідух”.



Святий Миколай допомагає вижити в скруті


Дев’ятнадцятого грудня за православним календарем день Святого Миколая. Цей празник відзначають широко й урочисто, особливо чекають святого Миколая діти, яких він завжди обдаровує гостинцями.

19 грудня Святого Миколи Чудотворця



І досі пам’ятаю, як хлопцем я одержав подарунок від Миколая. Якось напередодні свята матінка сказала: " Ти вже школяр, треба й одягти тебе, щоб не гірше сільських був, та ось грошей ніяк не назбираю. Може, завтра Миколай щось принесе”.

Скажу, що досі Миколай обдаровував нас то яблуком, то глиняним свистком. І ось прокидаюсь уранці, аж у мене під подушкою омріяний одяг: хоч із простої матерії, але новенький костюм.

Того дня я був найщасливішим у класі, та не меншою радістю поділились і мої ровесники: одному Святий Миколай подарував ковзани "снігурі”, другому сорочечку, а ще комусь цікаву книжку.

У нас і досі зберігається ікона Миколая-Чудотворця. Ще з дитячих літ я запам’ятав добрі очі святого. А наш односелець Дмитро Заливаха, що й сам обличчям схожий був на Миколая, розповідав багато цікавих легенд про Чудотворця. Буцімто самому дідові допомагав Миколай.

А було це так: поїхав Дмитро по сіно на луки, навантажив повен віз. По дорозі трапилась баюра, а візник не помітив її. І колесо вскочило туди. Смикали, смикали воли – не витягнуть, дід устав, помолився святому: "Поможи, Миколаю”. Потім уперся плечима, гейкнув, воли сіпнули, і віз викотився на рівну дорогу.

Чи не в кожній хаті в моїм селі я бачив ікону Миколая-Чудотворця. Наші дідусі та бабусі вірили, що він захищає бідних і нещасних, допомагає вижити в скруті. За легендами, Миколай рятував козаків з турецької неволі, його образ я бачив у рибальських куренях під Одесою.

До Миколая прийнято віддавати борги. "Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи”, – гласить народна приказка.

Серед людей існує багато прикмет, пов’язаних з цим днем:
Великий іній – на врожай хліба.
Як на Миколая піде дощ – буде гарною озимина.
Морозяний день – теж на врожай хліба й городини.


Олександр Токар


специально для dna.com.ua