Кузьма та Дем’ян

14 листопада Кузьми та Дем’янаНа Кузьми-Дем'яна дорога санна!


Зі святом двох чудотворців Кузьми й Дем'яна, яке припадає на 14 листопада, пов'язано чимало цікавих символічних обрядодій.

Якщо уважно проаналізувати їх, то побачимо нашарування релігій — дайбозької та християнства. Власне, саме ця обставина сприяла тому, що двообраз Кузьми й Дем'яна набув чіткої символічної структури.

На думку митрополита Іларіона та О. Воропая, первісне значення цих імен пов'язане зі святом безмездних (негрошолюбних чи безсріблеників), котрих пізніше назвали безмерзлими.

Натомість С. Килимник вважає, що в своїй первісності це свято, яке співпадає з початком листопада за старим стилем, мало магічну дію — відганяти мороз, а відтак це були «безморозні» святі, котрим християнство приписало «завідування» морозом, засухою, заметіллю. Таке твердження найбільш ймовірне.

Чи не тому селяни до сходу сонця виходили в цей день з хлібом-сіллю та страсною свічкою на поріг, щоб зустріти і запросити до обійсть своїх покровителів:
— Святі Безморозники, вітаємо вас хлібом-сіллю, сонцем праведним (свічкою — В. С), і ласкаво просимо завітати до нас, у наше обійстя, у наші стайні, обори, кошари, на стебник до бджілок та до нашої хати — з нами вечеряти... Хай відійде мороз-морозище, люте холодище від нас, від нашого двору.

Увечері господар ще раз виходив у двір, вилазив на ворота і запрошував Безморозних, а потім закликав мороза. Пізніше цих безіменних почали називати іменами Кузьми і Дем'яна.

З першим днем останнього осіннього місяця (за старим стилем) пов'язаний ще один обряд. У багатьох місцевостях це завершення сезону пастухів і остання зустріч череди. Наймані пастухи у цей день приганяли худобу з поля раніше, ніж завжди. Стадо зустрічали всі власники. Вони вітали доглядачів хлібом-сіллю, дарунками (полотном, рушниками тощо), прикрашали вінками.

Вперше од весняного Юрія (6 травня) пастухи голили бороди й підстригали волосся, оскільки, за звичаєм, під час сезону їм не годилося цього робити, «щоб худоба не хворіла, добре телилися корови, а вівці не губили вовни».

На їхню честь жінки варили смачні страви, готували напої. За колективним обідом господарі дякували пастухам за працю, остаточно розраховувались з ними і зголошувались на наступний сезон.

З нетерпінням на Кузьму-Дем'яна чекали дівчата. Цього дня вони організовували «курячу складку» (дівоча складка, перші дівочі вечорниці, досвітки тощо). Майже в усій Україні це був офіційний початок дівчачих ґуль.

До них готувалися заздалегідь. Юнки зголошували одну з осель (вечорницьку хату) і вечорницьку паніматку, себто господиню світлиці, а з-поміж себе вибирали отаманку — найповажнішу дівчину, яка протягом усього сезону керувала всіма дійствами. Подібна форма існувала і в хлопчачих гуртах.

Зранку юнки, згідно з домовленістю, приносили складку — різноманітні продукти, серед яких обов'язково мали бути кури. Побутувало навіть повір'я: у того, хто принесе власну курку, в господарстві водитиметься птиця — квочки справно доглядатимуть курчат, вилуплюватимуться здебільшого курочки, не буде кураїв, а хижі птиці не крастимуть молодого приплоду. Саме це змушувало дівчат підтримувати традицію.

Нерідко до цієї акції прилучалися й хлопці — «полювали» за неприхищеними курами.

14 листопада Кузьми та Дем’яна


Найпохіднішими стравами були варена і смажена курятина, голубці, вареники, гречана каша і куряча юшка.

14 листопада Кузьми та Дем’яна


У домовлений час приходили хлопці з найнятою музикою та напоями. До пізньої ночі в оселі дзвеніли співи, танки, веселі забави.

14 листопада Кузьми та Дем’яна


Наостанку у світлицю вносили солому, розстеляли її долі і лягали спочивати. Власне цим обрядом і започатковувалося традиційне відкриття вечорниць та досвітків, на яких протягом сезону молодь проводила своє дозвілля.

Народна уява пов'язувала з Кузьмою і Дем'яном покровительство ремесел, за осібно ковальства. Тому найпишніше цей день відзначали ковалі — найшановніші фахівці села. Варто з цього приводу пригадати такий факт: за відсутності попа, згоду на шлюб міг дати коваль.

Чесний і мудрий коваль посів належне місце і в усній народній творчості. Він символізує охоронця хліборобської праці, винахідника плуга. В одній з найдавніших пісень, котра дійшла до нас ще з дохристиянської доби, мовиться:

Благослови, господи, Кузьма-Дем'ян,
Ладо моє!


Спостережливі селяни намагалися в цей день завбачувати погоду. Вважалося, якщо бездоріжжя, то не сподівайся морозів до початку грудня, а коли випаде сніг — на весняну повінь. Проте «Як вітер на Кузьми-Дем'яна, то буде дорога санна».

В. Скуратівський "Дідух".



Кузьма з Дем’яном ковалі


Чотирнадцятого листопада за народним прогностиком Кузьми і Дем’яна, день зустрічі зими. Ну а за старим стилем початок листопада.

Кузьмі й Дем’янові приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства.

14 листопада Кузьми та Дем’яна


Як зараз бачу: за мостом, на вигоні, стара задимлена кузня. Навколо неї чого тільки нема: плуги, борони, сівалки, культиватори, вози, колеса, трактори, комбайни. Восени ж бо, по закінченні роботи в полі, сюди звозили всю техніку, весь інвентар. Здавалось, роботи для нашого сільського коваля дядька Федосія Телятника – не переробити за весь вік. Але все встигав упорати майстер. З ранку й до вечора світилось горно, весело виспівував молоток у руках коваля. Йдемо зі школи увечері, а біля кузні вже немає або комбайна, або якоїсь іншої машини. Це дядько Федосій уже полагодив і відправив у бригаду.

А в день Кузьми та Дем’яна коваль був у чистому одязі, ходив по селу, і кожен господар вважав за честь прийняти його в себе за столом.

14 листопада Кузьми та Дем’яна


Ото як зайшов до хати коваль, вважай, що можна потім звертатись до нього з будь-яким проханням: зварити перервану косу, склепати сапу, викувати леміш до плуга. Для нас, школяриків, було за честь допомогти ковалеві роздмухати горно, а вже як дядько попросить вдарити по розпеченому металу важким молотом, то це вважалось визнанням особливої поваги коваля. Він казав мені: хочеш стати ковалем – учись.

І я п’ять років працював у заводській кузні, але філологія усе ж перемогла. Та уроки дядька Федосія запам’ятались на все життя. І сьогодні, як почую запах вугільного диму з кузні, моя душа сповнюється чимось солодким і трепетним.

14 листопада Кузьми та Дем’яна14 листопада Кузьми та Дем’яна


Образ чесного і мудрого коваля, охоронця хліборобської праці, винахідника плуга, що оплодотворив землю пшеницею, можна зустріти не тільки в казці, в легенді, в пісні, але й у житті.

З дня Кузьми та Дем’яна починалась зима. Казали: "Кузьма з Дем’яном скують дороги й річки – до весни не розкувати”.

Помічали: якщо розвезе дорогу – не жди морозів до кінця місяця. Випаде чотирнадцятого листопада сніг – на весняну повінь.

Вірте-не вірте, але спробуйте перевірити.

Олександр Токар Збірка замальовок і аудізозаписів автора


специально для dna.com.ua