Місяць Грудень

Грудень

Сила Грудня 

 
У грудні Земля та вся природа у північній півкулі сковується морозами, все неначе засинає до весни. 

Християнське свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке відмічається 4 грудня, знаменує закінчення всякої роботи в полі та обробітку культурних рослин.

З цієї пори та до Благовіщення (7 квітня) не можна будити Землю.

Тому наші предки вважали великим гріхом копати в цей період землю, терти коноплі, льон і навіть прати прачами білизну на річках та озерах.

Але ця засторога більше була пов'язана не з християнським святом, а з давніми віруваннями слов'ян, які наділяли все живе в природі душею. Тому вважали, що в цей день Бог відпускає на землю праведні душі, щоб вони могли провідати своїх родичів, землю, на якій жили.

І ці душі навіть мали здатність бачити або відчувати своє тіло. Тому в народі це свято звалось Видення від слова видіти.

Та живі люди не бачили ці душі, тому могли не навмисно їм зашкодити, як казали: „можна придушити душу”.

Хто не зважав на засторогу й копав землю, прав на річці білизну, м'яв льон чи коноплі, той влітку потерпав від грози та неврожаю.

Місяць грудень відмінний тим, що на Землю о цій порі приходять душі померлих пращурі, тому існує ще одна причина, згідно якої не можна тривожити землю, річки та озера.

Як відомо Земля в грудні в своєму русі навколо Сонця набирає найбільшої швидкості, за рахунок чого піднімається в найвищу точку своєї орбіти.

Неначе Бог притягує Землю ближче до себе, водночас стискаючи її в Своїх обіймах. Разом с тим затягуються глибоко у земні нетрі усілякі стихійні духи, нечиста сила, й поверхня землі очищається від зла.

Та нечиста сила не мириться зі своєю участю, бо вона споконвічно бореться з Божими законами, тому вона усіма силами намагається вирватись з земних нетрів на поверхню.

Чим сильніші її намагання, тим міцніші морози стоять та лютіші хуртовини гуляють по землі.

Якщо люди в цей час не додержують Божих правил, й трясуть землю, воду в річках та ставках, то нечиста сила може під час цих коливань вирватись назовні.

Вирвавшись на зовні, нечиста сила намагається зразу сховатись у якусь живу істоту або в людську оселю, де є життя.

Та з собою нечиста сила не несе нічого доброго й живого, а тільки лихо, біди та хвороби.

Сила грудня націлена на те, щоб не допустити у життя людини, її тіло, оселю та домашнє господарство нечисту силу.

Тому в тих місцевостях, селах та містечках, де непорушно дотримувались настанов пращурів, о цій порі навіть не одружувались та не виходили заміж, особливо за тих, хто порушував ці древні традиції та віру.

Можливо, від цього ставлення до народних традиційта віри пішов звичай в грудні ворожити та шукати щасливу долю.

Наталя Довбня.
 

Календар


1 ГРУДНЯ - ПЛАТОНА Й РОМАНА

Мученики, що були страчені на початку IV ст. У сільськогосподарському побуті за цим днем визначають погоду. "Який Платон і Роман, така й зима буде".

2 ГРУДНЯ - ВАРЛАМА

Святий Варлам був уродженцем Антіохії Сирійської. В глибокій старості його віддали під суд і закатували близько 304 р. Пустинник Варлам і його опонент царевич Йоасаф жили в IV ст. Про них існує повість - один із найпопулярніших творів світової літератури середньовіччя. Це діалог учителя та учня про сенс життя. Побутує думка про індійське походження повісті, в основу якої покладено описання легендарного життя Будди, який виступає під іменем Йоасафа. Варлам Печерський був сином київського боярина, згодом постригся у ченці і став першим ігуменом Києво-Печерського монастиря. Був також ігуменом Дмитрового монастиря в Києві. Відвідав Константинополь, Єрусалим та інші міста Палестини, де закупив потрібні для своєї обителі речі. Помер у 1065 р.

3 ГРУДНЯ - ПРОКЛА

Прокл був архієпископом Константинопольським. Помер Прокл у 446 р.
За співзвучністю слів у народі виникло повір'я, що святий Прокл цього дня проклинає всю нечисть, яка живе під землею, щоб не виходила на поверхню. Ще здавна помічено, що коли на Прокла випаде сніг, то 3 червня буде дощ.

4 ГРУДНЯ - ВВЕДЕННЯ

Велике свято. Повна його назва - Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці Марії. Називають його також Третьою Пречистою (перша і друга - 28 серпня та 21 вересня). За Святим Письмом, батьки Марії Анна та Іоаким до старості не мали дітей. Батько в молитвах просив у Творця дитину. І народилася Марія. Коли дівчинці виповнилося три роки, її віддали (ввели) до храму (звідси і Введення). Відтоді все своє життя вона присвятила служінню Господові, навчаючи людей бути милосердними й добрими.
Здавна Введення знаменувало початок нового господарського року. Його святкують в різних місцевостях по-різному, але з однією надією - накликати багатство і добробут на наступний рік. У селах ворожать на майбутній урожай, обкурюють корів пахучим зіллям із примовляннями, щоб водилася худоба.
На Введення не можна копати землю, бо земля спочиває і сил набирається на літо, не прийнято позичати грошей. В ніч проти Введення святять воду, яка вважається дуже цілющою. Цього дня стежать за погодою і ворожать, якою вона буде й на інші грудневі свята. "На Введення мороз - усі свята морозні, а коли тепло - то й свята теплими будуть".

5 ГРУДНЯ - ПРОКОПІЯ

За іменем мученика, який постраждав за християнську віру в 303 р.
Вважається, що саме з цього дня встановлюється санний шлях, тому раніше на Прокопія всім селом виходили розставляти тички (віхи) вздовж дороги, щоб мандрівники не збилися з неї в заметіль. "Прийшов Прокіп - розбив розміт, по снігу ступає - дорогу копає".

- КНЯЗЯ ЯРОПОЛКА ІЗЯСЛАВИЧА

Був онуком Ярослава Мудрого, у хрещенні Петро. Спочатку жив у Вишгороді, потім у Володимирі на Волині. В 1086 р. князь загинув. По дорозі до Звенигородця у Галицькій землі його зарубав шаблею дружинник Нерадець. Тіло Ярополка привезли до Києва й поховали в мармуровій труні в монастирі святого Дмитрія у церкві апостола Петра, яку він сам почав будувати.

6 ГРУДНЯ – ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО

Олександр народився у 1220 р. За перемогу над шведами в 1240 р. на Неві йому було присвоєно звання Невського. Згодом на льоду Чудського озера полки Олександра Ярославича розбили німецьких рицарів. Помер у 1263 р., повертаючись із Золотої Орди, в селі Городці, на Волзі. Тіло його привезли у Володимир і поховали в монастирі Різдва Христового, з нагоди чого й встановили день вшанування.

7 ГРУДНЯ - СВЯТО КАТЕРИНИ

Як вважають дослідники, у давнину це був день "дівочої долі", але згодом церква пов'язала його зі святою великомученицею Катериною, страченою на початку IV ст. Вона була дочкою багатих і знатних вельмож в Олександрії, тому батьки дали їй добру освіту. Катерина зачитувалася творами Гомера, Платона, Демосфена та інших античних філософів. Під впливом матері прийняла християнську віру. Її довго мучили, потім відтяли голову мечем. Так вона скріпила свій союз із Небесним Нареченим - Ісусом Христом. Саме тому свята Катерина вважається покровителькою шлюбу й наречених, заступницею вагітних жінок.
За старих часів при важких пологах зверталися до неї з особливою молитвою. Та, звичайно, найбільшу шану їй віддавали незаміжні дівчата, адже це була пора ворожіння про наречених. Завершувалося свято вечерею, під час якої молодь співала пісень, розважалася іграми, але без танців, бо триває Різдвяний піст. "Якщо Катерина по воді, то Різдво по льоді".

8 ГРУДНЯ - КЛИМЕНТІВ ДЕНЬ

За ім'ям священномученика Климента, папи римського, який помер в 101 р. Про час і місце його народження нічого не відомо. За однією з версій, він був рабом консула Тита Флавія Климента, одержав волю і, за звичаями того часу, взяв ім'я свого господаря. Ще при житті він користувався високою повагою серед римських християн. За переказами, у єпископський сан його висвятив апостол Петро. Згодом його було заслано до Інкерманських катакомб у Криму. Там він продовжував пастирську діяльність серед християн. За наказом римського імператора Траяна його прив'язали до якоря й втопили в Чорному морі.
В народі цей день здавна звуть Климентієм, а через співзвучність слів виникла приказка, що на Климентія зима клин клином вибиває, тобто морози змінюють один одного.

9 ГРУДНЯ - ХОЛОДНОГО АБО ЗИМОВОГО ЮРІЯ

Його називають також Осіннім Єгорієм(Георгієм) та Юр'євим днем. "У нас два Єгорія: один голодний, другий холодний" (див. 6 травня). Це свято встановлене київським князем Ярославом Мудрим (у хрещенні Георгієм) на честь освячення спорудженої ним у Києві церкви святого Георгія. Храм було закладено в 1037 р. поблизу Софійського Собору. Він входив до грандіозного архітектурного ансамблю "міста Ярослава". Церкву освятив сподвижник Ярослава перший Київський митрополит з українців Іларіон. До наших днів храм не зберігся.
Зимовий Георгій збігався із закінченням усіх робіт у полі, в городі, саду, і селяни приступали до зимових занять. Здавна за тиждень до свята і тиждень після нього наймані безземельні селяни користувалися правом переходу від одного землевласника до іншого. Пізніше ці переходи заборонили, що було зафіксовано у сумнозвісному прислів'ї: "Ось тобі, бабо, і Юріїв день". За цим святом визначають погоду. "Який день на Юрія, така й зима".

10 ГРУДНЯ - РОМАНА ЧУДОТВОРЦЯ

Цей святий жив у V ст. поблизу Антіохії. За містом знайшов залишений господарями будинок, у якому прожив до старості. Харчувався він хлібом і сіллю, пив лише воду, носив волосяницю і вериги. Мав дар чудо творення: вилікував багато безплідних жінок, і всі вони народили дітей. Саме тому до цього святого звертаються з молитвою в надії позбутися безплідності.

11 ГРУДНЯ - СТЕФАНА НОВОГО

На честь візантійського сповідника християнської віри Стефана. Відзначався Стефан широкою ерудицією, навчатися почав ще в шестирічному віці. Уславився Стефан як активний прибічник іконошанування, зцілював за допомогою ікон і взагалі прославився чудо творіннями. Помер мученицькою смертю в 768 р. Ім'я Новий одержав на відміну від первомученика Стефана.

12 ГРУДНЯ - ПАРАМОНА

За ім'ям мученика, страченого разом із 370 християнами в 250 р.
За старих часів примічали, що коли цього дня ранок красний, то бути грудню ясним, а коли сніг випаде, то заметілі будуть до Миколиного дня (19 грудня). Багато снігу на Парамона віщує добрий урожай влітку.

13 ГРУДНЯ - АНДРІЯ

На честь апостола Андрія Первозванного. Походив він із Віфсаїди у Палестині, був учнем Іоанна Хрестителя. Згодом одним із перших його покликав іти за собою Ісус Христос, тому Андрій був названий Первозванним. Проповідував він Христове вчення у багатьох країнах Азії й Європи.
За переказом, він побував у Середній Наддніпрянщині, де зійшов на гори і благословив їх, і поставив хрест, і сказав, що на них возсіяє благодать Божа й має бути город великий. На цих горах згодом виник Київ. Помер апостол мученицькою смертю у 70 р. Його розіп'яли у грецькому місті Патрах на хресті, що мав форму літери "X", тому такий хрест зветься Андріївським.
У народному побуті свято Андрія перетворилося на продовження Катерининого дня з його молодіжними гуляннями, на яких юнаки та дівчата шукають собі пару для подружнього життя. "На Андрія робиться дівчині надія". Колись цього дня слухали воду в колодязі або на річці: якщо тихо - це до рівної зими, а коли шумить - на завірюхи.

14 ГРУДНЯ - НАУМА-ГРАМОТНИКА

Від імені пророка Наума. Жив у VII ст. до народження Ісуса Христа, був уродженцем палестинського міста Єлкоса. Його Книга містить передбачення щодо трагічної долі Ніневії, столиці Ассірійського царства, яка була зруйнована її ворогами. Святий Наум вважається помічником у розумових заняттях. Раніше саме цього дня батьки починали навчати дітей грамоті. Бо в народній уяві відбувалось ототожнення імені Наум з передачею розуму - На (візьми) ум.

15 ГРУДНЯ - АФАНАСІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО

Був ченцем Києво-Печерського монастиря у XII ст. Як оповідає "Києво-Печерський патерик", дуже довго хворів, і служителям монастиря одного разу здалося, що він помер. У той час було прийнято ховати мерців одразу після смерті. Однак Афанасій був дуже бідний, і братія "забула" про нього. Вночі хтось явився до ігумена, кажучи: "Два дні чоловік Божий не похований, а ти веселишся". Коли ж прийшли до Афанасія, то застали його сидячим і плачучим. Після цього він пішов у печеру, замкнувся в ній і прожив ще 12 років. Помер він близько 1176 р. Похований у Ближніх печерах. Сьогодні ж день пам'яті ще одного Афанасія, теж ченця Києво-Печерського монастиря. Відомо, що він жив у XIII ст., похований у Дальніх печерах.

16 ГРУДНЯ - ІВАНА МОВЧАЛЬНИКА

За ім'ям святого VI ст. Іоанна. Він був єпископом Колонійським, тобто міста Колон у Римській Вірменії. Потім залишив цю посаду і під виглядом простого ченця служив у лаврі Сави Освяченого поблизу Єрусалима. Після розкриття цієї таємниці Іоанн усамітнився і більшу частину свого життя провів у мовчанні, від чого й одержав ім'я Мовчальника. Помер у 553 р.

17 ГРУДНЯ - ВАРВАРИ

Ця великомучениця була дочкою багатого чиновника-язичника з міста Іліополя на півдні Єгипту. Її прилучили до християнської віри, а згодом за приналежність до неї сам батько відрубав голову своїй дочці (306 р.). У XII ст. мощі святої Варвари привезли до Києва, і вони стали головною святинею Золотоверхо-Михайлівського монастиря. За переказом, завдяки заступництву святої Варвари Михайлівський монастир під час будь-якої пошесті не бачив жодного мерця в своїх стінах. Нині мощі Варвари зберігаються у Володимирському соборі.
Предки наші вважали, що ця великомучениця є хранителькою від наглої смерті. Легенди оповідають також про те, що вона була жінка мудра на вишивання. Тому в її день можна тільки вишивати, але гріх прати, білити й глину місити. За Варварою йде Сава, а потім Микола. Всі ці три дні селяни варили кутю та узвар, щоб хліб родив та садовина рясніла. А щодо погоди говорили так: "Варвара снігом постелить, Сава - загладить, а Микола морозом придавить".

18 ГРУДНЯ - САВИ

На честь одного з подвижників християнства Сави Освяченого. У 484 р. в пустельній місцевості неподалік Єрусалима він заснував монастир, який згодом перетворився на лавру. Ця обитель стала зразком для інших східних монастирів. За велику подвижницьку працю щодо поширення християнства Сава одержав ім'я Освяченого. Помер у 532 р.
Ще в минулому столітті Савин день вважався в народі досить важливим святом, а тому в цей день ніхто не брався за роботу. Звичай велить не вживати лихих слів. За народними уявленнями, Сава продовжує Варварину роботу.

19 ГРУДНЯ - МИКОЛИ ЗИМОВОГО

Одне з популярних народно-релігійних свят. Встановлене на честь архієпископа Мир Лівійських, чудотворця (22 травня). В Україні Миколай колись виступав у ролі новорічного діда Мороза. Він і розносив ночами подарунки дітлахам. Звідси й пішла традиція вітати дітей в день Миколи Зимового. Раніше господарі варили в цей день пиво та скликали гостей, а по обіді запрягали коней і з піснями їздили подивитись, чи слизький сніг цього року випав. На Миколи відкривалися сільські базари й ярмарки, укладалися різні господарські договори. Якщо на Миколи Зимового іній, - це до врожаю, а коли випаде сніг, то на Миколу Весняного буде дощ.

- МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО МАКСИМА

За походженням був греком, в Україну прибув у 1283 р. В Києві скликав собор руських єпископів, на якому, крім церковних, можливо, обговорювалися і політичні питання. Згодом побував у Володимирі на Клязьмі, Новгороді, Пскові та Галичі на Волині. В 1288 р. в Софії Київській він поставив Володимиро-Суздальського єпископа Якова. Згодом з усім кліром Митрополит Максим залишив Київ і переселився у Володимир на Клязьмі. Переїзд освятив діями чудотворної ікони Богородиці, яка одержала назву Максимівської (1 травня). Митрополит брав активну участь у політичному житті. Зокрема, у боротьбі за велике князівство між Москвою та Твер'ю підтримав князя Михайла Ярославича Тверського. Помер у 1305 р.

20 ГРУДНЯ - АМВРОСІЯ МЕДІОЛАНСЬКОГО

Вважається одним із великих отців і вчителів Церкви. Народився близько 340 р. в Трірі. Згодом потрапив у Рим, потім став єпископом Медіолана (тепер Мілан). Розробив Міланську літургію - богослужіння, під час якого здійснюється таїнство причастя. За переказом, написав великий гімн "Тобі Бога хвалимо", а також інші, тому є творцем духовних гімнів. Помер у 397 р.
В народному побуті цим днем завершуються грудневі свята.

21 ГРУДНЯ - ПОТАПІЯ

Був ченцем, жив у VII ст., мав дар лікування різних хвороб. Одного юнака він вилікував від сліпоти, й наказав при цьому: "Бійся, щоб з отверзанням очей тілесних не потьмарились очі духовні".

22 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ГАННИ

Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною Анною дочки Марії - Матері Ісуса Христа. Ганна та її чоловік Йоаким прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя чадо. Молилася й Ганна. І незабаром явився їй ангел і сказав, що зачне вона дочку пре благословенну.
За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу. Пасічники заходили до омшаника, де зберігалися вулики, і зверталися з молитвою до Господа, щоб зачинався білий і жовтий віск, і, звичайно, густий мед. Цієї пори встановлюється зимова дорога: "На Ганьки сідай в санки". Коли на Ганни іній вкриває дерева, то це передвісник хорошого врожаю.

23 ГРУДНЯ - ЙОАСАФА, ЄПИСКОПА БІЛГОРОДСЬКОГО

Вшановується пам'ять українського освітнього і церковного діяча, письменника. Народився він у 1705 р. в Прилуках на Полтавщині. Походив із козацького роду Горленків, у миру звали Якимом. У 7 років його віддали в науку до Київської Духовної Академії. Згодом був пострижений у ченці з іменем Йоасафа у Києво-Братському монастирі, працював викладачем в Академії, обіймав різні духовні посади, зокрема, був намісником Троїце-Сергієвої лаври поблизу Москви. В 1748 р. був поставлений у єпископи на Білгородську кафедру, на північ від Харкова. В той час Білгород знаходився на кордоні України з Росією. Святитель був у приятельських стосунках з видатним українським філософом і письменником Г.С.Сковородою. По собі залишив кілька повчань, родинні записи та вірші. Помер у 1754 р.

24 ГРУДНЯ - НИКОНА СУХОГО

Походив із багатої київської сім'ї, був ченцем Києво-Печерського монастиря. В 1096 р., коли на Київ напали половці, Никона полонили. Через те, що він відмовлявся розповісти про своїх родичів (а половці сподівалися одержати за нього багатий викуп), його мучили голодом і припікали вогнем. Никон дуже схуд, тому й назвали його Сухим. Після трьох років неволі він повернувся до Печерського монастиря.

25 ГРУДНЯ - СПИРИДОНІВ ДЕНЬ

Встановлено на честь Спиридона Триміфунтського, єпископа кіпрського міста Триміфунта. Цей святий прославився багатьма чудесами, брав участь у першому Вселенському соборі. Помер близько 348 р.
В народному побуті день його вшанування зветься Спиридоном Поворотом або Сонцеворотом, оскільки цієї пори сонце на літо повертає, а зима - на мороз. Наші предки вірили, що цього дня Сонце прибирається у червоний одяг, сідає у візок і їде в теплі краї. Сонячний і взагалі світлий день на Спиридона віщує морозний і ясний Новий рік, а іній на деревах - тепле Різдво.

26 ГРУДНЯ - МАРДАРІЯ

За іменем мученика, страченого наприкінці III ст. або на початку IV ст. Вшановується й пам’ять Мардарія Печерського, похованого в Дальніх Печерах. Він жив у XIII ст., християнський подвиг відбував у Києво-Печерському монастирі, відзначався особливою безкорисливістю. Не тримав у своїй келії жодних речей, окрім одягу, що носив на собі. Пізніше затворився в печері, тому й назвали його Мардарієм Затвірником.
В народному хліборобському побуті цей день відіграє неабияку роль. Від Мардарія спостерігають за погодою протягом дванадцяти днів і таким чином визначають її на весь наступний рік. Сьогоднішній день відповідає січню, завтрашній - лютому і так далі.

27 ГРУДНЯ - ФИЛИМОНА

Від імені мученика, який постраждав за християнську віру наприкінці III ст.

28 ГРУДНЯ - СТЕФАНА СУРОЗЬКОГО

Жив у VIII ст., здобув блискучу освіту, засвоївши весь курс тогочасної візантійської науки: граматику, поетику, астрономію, геометрію та інші дисципліни. У 724 р. був висвячений на єпископа Сурожа (нині місто Судак у Криму). Відзначився як безстрашний захисник іконошанування, за що був ув'язнений у Константинополі. Помер близько 742 р.

29 ГРУДНЯ - АГЕЯ, МАРИНА, ФЕОФАНІЇ

На честь пророка Агея. Відноситься до дванадцяти так званих менших пророків. Його згадує апостол Павло. Книга пророцтв Агея містить передбачення про прихід Месії. Помер він у 500 р. до народження Ісуса Христа.
В народі цей день відзначали як свято Томи, тому залишились прислів'я: "Прийшов Тома - сиди вдома" чи " Добре говорив святий Тома, що в грудні краще сидіти вдома". В цей день помічали, якщо сильний мороз, то він простоїть до Хрещення. Якщо цього дня на деревах іній, то святки будуть теплими.

30 ГРУДНЯ - ДАНИЇЛА

На честь пророка Даниїла. Він належить до великих пророків і в їх списку займає четверте місце. Походив із царського роду. На думку деяких істориків, був нащадком царя Давида. Юнаком потрапив у полон до вавілонян, від яких навчився мові і мудрості халдейської. Був узятий на службу при царі Навуходоносорі і жив у царському палаці. Він тлумачив царю сни, а коли царем став Дарій, то Даниїла зробили одним із трьох правителів імперії. Як вважають, він помер 600 р. до народження Ісуса Христа. Його Книга пророцтв містить передбачення про явлення Спасителя і його хресну смерть.

31 ГРУДНЯ - МОДЕСТА

Від імені архієпископа Єрусалимського. Жив у VI - VII ст., брав активну участь у поширенні християнських свят. Набув популярності за урочисті промови на честь Успіня Богородиці. Помер у 634 р.
В народі цей святий вважається покровителем свійської худоби. Підставою для цього послужив епізод з його життя, коли він вилікував помираючих тварин, які напилися джерельної води із зміїною отрутою, а змія умертвив.
 
 

автор: Довбня Наталия Андреевна
специально для dna.com.ua