ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Абутилон Теофраста

Абутилон Теофраста АБУТИЛОН ТЕОФРАСТА,
Канатник, абутилонські коноплі, китайський джут, тієн-цин, чинг-ма, кінг-ма;
канатник Теофраста рос.

Abutilon theophrastii
однорічна трав'яниста рослина родини мальвових. Уся рослина вкрита м'якими відлиглими волосками. Стебло пряме, 40—150 см заввишки. Листки чергові, великі, округло серцевидні, цілісні, довго черешкові. Квітки правильні, двостатеві, жовті, 5-пелюсткові, одиничні або в китицевидно-вологистих суцвіттях. Плід — складна листянка. Цвіте у червні—серпні.

Поширення. В дикому стані зустрічається в Європі, Африці, Азії. Батьківщина культурного абутилона — Китай. Рослина культивується в Китаї, в незначній кількості - в Японії та Єгипті. В країнах СНД вирощували абутилон на невеликих площах, а останні десятиліття культуру абутилона все частіше заміняли на посіви культур з волокном більш високої якості.

Абутилон не вимогливий до тепла, пагони витримують заморозки до мінус 2°С. Абутилон – любить світло, стійкий до посухи і чутливий до надлишку вологи, вимогливий до родючості грунтів, добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних.

В Україні абутилон Теофраста росте на засмічених місцях у Лісостепу та в Степу.

Сировина. Використовують квітки, листя, коріння і насіння.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Корені абутилону містять сапоніни і флавоноїди; листки — рутин; у насінні
є жирна олія (16—19%), білки (20 %), сліди алкалоїдів.

Використання. В народній медицині Абутилон Теофраста досить широко застосовують. Так, настій квіток використовують як потогінний засіб, відвар коріння — як замінник алтеї лікарської (від -кашлю, захворювань шкіри, що супроводяться запаленнями, від проносу і гастралгії). Препарати з листя використовують при лікуванні гонореї, карбункулів, для загоювання ран і як тонізуючі засоби.

Ще популярнішим, особливо в китайській та тибетській медицині, є насіння. Його використовують як протигарячковий, пом'якшувальний, обволікаючий, в'яжучий, послаблюючий і сечогінний засіб. Ним лікували дизентерію, хронічний апендицит, захворювання очей, зокрема катаракту.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua