ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Багно звичайне

Багно звичайне БАГНО ЗВИЧАЙНЕ
багульник болотный

Ledum palustre —
вічнозелений розгалужений кущик родини вересових, 50—120 см заввишки. Молоді гілки рудувато повстисто опушені. Листки шкірясті, чергові, короткі черешкові, прості, цілісні, лінійні, з загорнутими краями; зверху темно-зелені, голі, зісподу — повстисті. Квітки двостатеві, правильні, білі або жовтаво-білі, у верхівкових зонтикоподібних щитках, на довгих тонких іржавих білих повстяних клейких квітконіжках. Плід — довгаста поникла коробочка. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Росте розсіяно на Поліссі, зрідка — на Прикарпатті і в Карпатах у сирих і заболочених соснових, рідше — дубово-соснових лісах, на торфових болотах.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Ledi palustris). Збирають однорічні пагони під час дозрівання плодів. Сушать під наметом або в сушарках при температурі до 40°С. Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності —2—3 роки.

Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Трава Багна звичайного містить глікозид арбутин, флавоноїди, дубильні речовини, ефірну олію (до 7,5%). До складу олії входять сесквітерпеноїди ледол і палюстрол, цимол, геранілацетат та інші.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати трави Багна звичайного мають спазмолітичну, відхаркувальну, потогінну, сечогінну, дезинфікуючу, подразну, заспокійливу та наркотичну властивість, розширюють судини і знижують кров'яний тиск.

Внутрішньо у вигляді настою Багно звичайне призначають як відхаркувальний і проти кашлевий засіб при гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах, ларингітах, коклюші, при спастичних ентероколітах. Дає ефект використання Багно звичайне при бронхіальній астмі. В гінекологічній практиці Багно звичайне використовують як засіб, що підвищує тонус матки.

Багно звичайне В зарубіжній і вітчизняній народній медицині, крім того, настій Багна звичайного вживають при туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, скрофульозі, екземі і висипах на тілі.

Зовнішньо настій трави Багна звичайного використовують при укусах комах, набряках, відмороженнях, для лікування забитих місць, колотих і рваних ран, для посилення циркуляції крові в пальцях при занімінні (ендартеріїті) тощо.

Екстракт або відвар в олії закапують у ніс при грипі та риніті.

Хворим на бронхіальну астму рекомендується невелику кількість трави Багна звичайного тримати в спальному приміщенні.

Використовують траву Багна звичайного і як інсектицидний засіб.

Фармацевтична промисловість з трави Багна звичайного виготовляє препарат ледол, а з олії — гваязулен.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО— настій трави (2 столові ложки на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 2—3 рази на день; суміш трави Багна звичайного, підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської у співвідношенні 1:2:2 готують як настій (2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) і вживають як відхаркувальний засіб по півсклянки 3—4 рази на день; настій (25 г .трави Багна звичайного і 15 г трави кропиви жалкої на 1 л окропу) по півсклянки 5—6 раз на день при бронхіальній астмі та як профілактичний засіб при коклюші і грипі.

ЗОВНІШНЬО — напар (1 частина свіжих квіток і трави Багна звичайного на 9 частин оливкової або соняшникової олії, настоюють 12 годин у духовці) закапують у ніс при грипі та риніті і втирають у болючі місця при ревматичному артриті; мазь (подрібнена трава Багна звичайного, коріння чемериці білої і розтоплене несолоне свиняче сало у співвідношенні 1:1:3, настоюють 12 годин у теплій духовці) втирають у шкіру при ревматизмі, ломоті, корості і вошивості.

Багно звичайне — дуже отруйна рослина! Необхідно дотримуватися обережності при заготівлі і не допускати передозувань при застосуванні.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua