ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Бодян справжній

Бодян справжній БОДЯН СПРАВЖНІЙ
бодян звичайний, звіздоніж, зірчастий аніс, індійський аніс, китайський, аніс, сибірський аніс, корабельний аніс.

Jllicium verum –
бодян це невелике тропічне вічнозелене дерево з родини бодянових, 2-4 метрів заввишки з пірамідальною кроною. Ця рослина є далеким родичем анісу. Листя шкірясте, зверху яскраво-зелене, знизу тьмяне, ланцето видне, довжиною 4-9 сантиметрів, завширшки 1,5-3 сантиметри. Розмножується насінням. Плоди дає лише на п'ятий рік. Насіння починають збирати через 15 років. Квіти бодяну багатопелюсткові від блідо-жовтого до світло-зеленого, часом пурпурового кольору. Відцвітаючи, утворює зіркоподібне суцвіття у вигляді восьми (деколи 7, 9, 10, 12) зіркоподібних променів. Кожен промінь має форму дерев'яного човника, в якому знаходиться одна насінина 6-7 міліметрів завдовжки. Зірка спершу м'ясиста, але потім дерев'яніє, її колір від світло-коричневого до темно-червоного.

Поширення. Батьківщина рослини Південно-Східний Китай де його зарості утворюють цілі ліси і де його почали використовувати, ще до нашої ери. Культивують бодян у Китаї, В'єтнамі, Японії, Філіппінах, Ямайці, Індії та Сухумі.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують насіння й коріння. Родити бодян починає на п'ятому році, однак врожай збирають лише починаючи з п'ятнадцятого року. Дерево плодоносить іноді до ста років. Збирають плоди незадовго до достигання після чого підсушують.

Хімічний склад. Плоди містять смоли, танін, цукор, але головне багато ароматичної ефірної олії, основним компонентом якої є анетол (85-90%), а також лімонин, цинеол, терпенеол, пінен, феландрін. Аромат олії пряний та солодкуватий, приємний на смак. Ефірна олія міститься у зовнішній оболонці, а не в насінні.

Застосовують бодян у кондитерській галузі як прянощі. Його додають до виробів із тіста, фруктових супів, пудингів, напоїв з фруктів. Бодян добре поєднується з другими прянощами чорним перцем, фенхелем, корицею, гвоздикою, імбиром. Також з бодяну готують міцний чай з додаванням його плодів, а в науковій медицині — для поліпшення смаку ліків; входить він і до складу грудних чаїв.

Бодян справжній На сході, особливо у Китаї бодян є одними з найпопулярніших прянощів. Він входить до складу відомої китайської суміші 5 спецій — бодяну, кориці, гвоздики, фенхелю та сичуанського перцю в рівних пропорціях. З цією сумішшю готують маринади для м'яса, знамениті чорні яйця, використовують при смаженні м'яса та овочів. Також бодян приправляють страви із свинини та птиці. В поєднанні з цибулею, часником та перцем використовують у підливах та соусах до овочів та рисових страв, в м'ясних та курячих бульйонах.

В харчовій промисловості бодян використовується для виробництва маринадів.

Ця спеція не поєднується з рибою і може зіпсувати страви з нею.

Взагалі бодяни - сильні ароматні прянощі, тож використовувати їх слід в невеликій кількості.

У народній медицині препарати з бодяну вживають при болях у животі, гарячці, малярії, чумі та епілепсії (відвар насіння або олію з нього), при глистах (корінь, або, правильніше, шкірочку з кореня).

Також використовують плоди бодяну як протизапальний та вітрогонний засіб, стимулятор роботи органів травлення.

Вживають його також в ароматерапії.

Способи застосування.
Відвари: 1) від глистів: 10,0—200,0, 2 чайні ложечки кореня бодяну заварюють на склянку окропу і вживають натщесерце по 1 столовій ложці, поки не вийдуть глисти (круглі);

2) в інших перелічених вище випадках: 20,0—200,0; 4 чайні ложечки кореня бодяну заварюють на склянку окропу; вживати по 2—3 столові ложки 3 рази на день.

О.П.Попов.


специально для dna.com.ua