ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Барвінок малий

Барвінок малий БАРВІНОК МАЛИЙ,
могильник, хрещатий барвінок;
барвинок малый

Vinca minor
вічнозелений напівкущ родини барвінкових. Стебла сланкі, по вузлах укорінюються, ЗО—60 см завдовжки. Квітучі гілочки прямостоячі. Листки шкірясті, еліптичні, з цілими краями. Квітки правильні, двостатеві, великі, фіолетово-сині, одиничні, розташовані в пазухах листків. Плід збірний з двох листянок. Цвіте у травні.

Поширення. Росте на Україні в південних лісових і лісостепових та в північних степових районах, у передгір'ях Криму і Карпат у букових, грабових, дубових і соснових лісах, серед кущів.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Vincae minoris). Заготовляють у травні — червні. Сушать під наметами, на горищах або в сушарках при температурі 40—50 °С. Сухої сировини виходить 40 % . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 2 роки.
Аптеками не відпускається.

Хімічний склад. Трава Барвінку малого містить алкалоїди (0,3—0,4 % ), гіркі речовини, аскорбінову кислоту (900 мг % ), урсолову кислоту, каротин (близько 8 мг % ), флавоноїди тощо. До складу алкалоїдів входять вінкамін, вінкамідин, віноксин, вінцин, вінцезин, вінкамінорпін та ін. З квіток виділено флавоноїдний глікозид робінін. У коренях знайдено кумарин.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Барвінок малий виявляють гіпотензивну, в'яжучу, протимікробну, протизапальну та кровоспинну дію. Вони знижують артеріальний тиск, розширюють венозні судини серця і судини головного мозку, розслаблюють мускулатуру тонкого кишечнику, стимулюють скорочення матки.
З трави Барвінку малого виготовляють препарати вінкапан (Vincapanum) і девінкан (Devinсап), які призначають при гіпертонії, спазмах судин головного мозку, неврогенії тахікардії та при інших вегетативних неврозах. Девінкан призначають і при мігрені.

Кумарини Барвінку малого виявляють протипухлинну активність.

У народній медицині траву Барвінку малого використовують при гіпертонії, мігрені, зубному болі, скорбуті, кровотечі ясен, при неприємному запаху з рота, при хворобах горла, туберкульозі й емфіземі легень, дизентерії, діареї, білях, маткових і кишкових кровотечах, статевій слабості, неплідності, при екземі та інших шкірних хворобах.

Напар квіток вживається, щоб надати шкірі м'якості, еластичності й матовості.

Широко використовується рослина і в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави з квітками (20 г сировини варять на малому полум'ї у 250 мл горілки) — по 8 крапель уранці й увечері 4 дні вживають при статевій слабкості (після дводенної перерви лікування повторюють);
настій листя (столова ложка сировини на склянку окропу) по третині склянки тричі на день при гіпертонії;
відвар (30 г трави з квітками на 350 мл окропу) по півсклянки тричі на день при внутрішніх кровотечах;
відвар (суміш 4 г трави Барвінку малого і 2 г кореня живокосту лікарського на 0,5 л води) по 1 склянці вранці і ввечері при внутрішніх кровотечах.
ЗОВНІШНЬО — відвар (1 столова ложка трави на склянку окропу) для обмивання ран, виразок та при дерматиті, що супроводиться свербежем.

Рослина отруйна!


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua