ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Бобівник трилистий

Бобівник трилистий БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ
водяний трифоль, водяний трилисник, жаб'ячі огірочки, трилисник, трифолія, трифоль;
вахта трёхлистная

Menyanthes trifoliata -
Бобівник — багаторічна трав'яниста рослина родини бобівникових з товстим, повзучим кореневищем і безлистим надземним пагоном. Листки рослини чергові, голі, тричіпальчасторозсічені, розташовані біля основи стебла, де переходять у стеблообгортну піхву. Квітки бобівника п'ятипелюсткові, блідо-рожеві, у суцвіттях-китицях. Цвіте рослина у травні-червні. Плід — багатосім'яна коробочка. Розмножується насінням та вегетативно — відрізками кореневищ.

Поширення. В Україні росте розсіяно по всій території на заболочених луках, болотах, у вільшняках. Російську назву вона отримала завдяки своїй близькості до води. Рослина ніби попереджає: далі йти не можна, тут вода. Інакше кажучи, несе вахту біля берегів водойми. Навіть у темряві добре видно її великі суцвіття. Росте бобівник на всій Європейській частині Росії, заходить і в тундру, є майже по всій Азійській частині, за винятком Середньої Азії та Крайньої Півночі. Зрідка трапляється на Кавказі та деяких островах далекосхідних морів.

Рослину занесено до Державної Фармакопеї Росії, її використовують у науковій та народній медицині.

Заготівля і зберігання. Використовують листя, заготовлене під час і після цвітіння рослини. Листя зрізають біля самої пластинки. Залишки черешків не повинні перевищувати 3 см. Після
попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі їх досушують на горищі, під наметом або в сушарці при температурі 50—60°С. Сухої сировини виходить 16—18 % . Строк придатності — 2 роки.

Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Листя Бобівника трилистого містить гіркі глікозиди, логанін, сверозид і фоліаментин, флавоноїдні сполуки, дубильні речовини (3 % ), сліди алкалоїдів, йод.

Фармакологічні властивості і використання.
Основні біологічно активні речовини бобівника — гіркоти. Вони подразнюють смакові рецептори слизових оболонок порожнини рота і викликають посилення секреції шлункового соку, поліпшення апетиту і травлення. Одночасно бобівник посилює секрецію інших травних залоз, перистальтику шлунка і кишечнику, сприяє кращому жовчовиділенню, виявляє протизапальні та послаблювальні властивості.

У медицині застосовують водні настої, відвари і гірку настойку бобівника. Ці лікарські форми використовують як засоби, що збуджують апетит, посилюють секрецію залоз шлунка і кишечнику, виділення жовчі, при гастритах зі зниженою кислотністю, запорах, метеоризмі.

Листки рослини входять до складу різних цілющих зборів та чаїв. Відвар листків бобівника — чудовий антисептичний засіб для лікування шкірних захворювань, промивання трофічних виразок і ран, що важко загоюються. В акушерській практиці настій листків призначають при ранніх токсикозах вагітних (як проти блювотний засіб).

Настій листків. 10 г на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки тричі на день за 30 хв. до їди.

Настій листків (зовнішнє). 10 г на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Розводять у співвідношенні 10 мл настою на 200 мл води. Для лікувальних клізм при хронічних запорах.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua