Місяць Лютий

Лютий

Сила Лютого 

 
Місяць Лютий колись іменували меженем, оскільки він був межею між зимою та весною. Звали й бокогріем, бо з сонячного боку починає пригрівати. 

У староукраїнських письмових джерелах зустрічається й латинська назва місяця февраль, тобто «очищення».

У давніх римлян цього часу проходив обряд очищення від гріхів через жертвоприношення, тому місяць присвятили богу підземного світу та царства мертвих Фебрію, який вважався також володарем підземного багатства та родючості.

І все ж у нас узвичаїлась назва - місяць лютий, бо цієї пори ще тримаються суворі морози. 

«Лютий питається, чи в добрі чоботи кожен взувається?», — говорили селяни. За народними прикметами, чим холоднішим буде його останній тиждень, тим тепліше буде в березні.

Та не в цьому сила лютого. А в тому, що до кінця місяця, до початку Великоднього посту, який майже завжди збігався в часі, парубки та дівчата згідно з давньою традицією повинні були остаточно визначитись з вибором своєї пари. Тобто це був останній місяць, в якому справляли весілля. Продовження роду - в цьому сила лютого.

Хто не мав бажання та наміру одружуватись, та цілий рік зволікав із своїм вибором, карався в лютому носінням прив’язаної до ноги, руки, пояса дерев’яної колодки.

 Цією карою карались не лише молоді дівчата та парубки, а й їхні батьки. 

Від цієї кари можна було відкупитись, поставити могорич.

Найгірше покарання було тим парубкам, від яких народилось позашлюбне дитя.

Цей суто український обряд носив назву Колодія. Можливо людину, що не хотіла створювати сім’ю, продовжувати свій рід, давати життя новому поколінню порівнювали з дерев’яною колодою, що втратила всі ознаки живого дерева.

Ще однією особливістю лютого є народження під час зимової стужі дуже енергійних активних людей, які спроможні робити виклик не лише негожі, а й життєвим проблемам.

Помирають о цій порі люди, що наробили багато гріхів, відмовились від Бога, роду, традицій, та ті, що взяли з собою на той світ родове прокляття, щоб захистити своїх рідних.
 
 

Народний Календар

 

1 ЛЮТОГО - МАКАРА

Від імені ченця IV ст. Макарія Великого, Єгипетського. Він був учнем Антонія Великого. Життя його пройшло в Єгипті, де він уславився аскетизмом і богословськими працями. Помер у 391 р.
За спостереженнями селян, ясний, сонячний Макарів день — до ранньої весни, якщо завірюха — то на всю Масляну.

2 ЛЮТОГО - ЮХИМА

На честь Евфимія Великого, ченця V ст., який вважається отцем Палестинських пустельників. Святий Євфимій заснував лавру, в якій ввів суворі правила, мав дар цілителя і чудотворця. Помер у 473 р. Цього ж дня церква вшановує і Євфимія Печерського. Він жив у XIII або XIV ст., у Києво-Печерському монастирі, прийняв схиму, мав дар зціляти людей. Афанасій Кальнофойський, письменник і чернець цього монастиря, який жив у XVII ст., в своїй книзі «Тератургіма» згадує ремінний хрест Євфимія, від благословення яким недужі зцілялись.
У народі побутує думка, що коли на Юхима сонячно, то весна має бути погожою, а якщо хмарно, слід чекати пізніх заметілей.

3 ЛЮТОГО - МАКСИМА, МАКСИМІВ ДЕНЬ

Названий іменем Максима Сповідника, видатного візантійського філософа, богослова і церковно-політичного діяча. Народився він близько 580 р. Був секретарем імператора, потім прийняв чернецтво. Його вчення, що Ісус має дві волі — людську і божественну, утвердилось у православ'ї, і Максима згодом назвали сповідником віри. В центрі його філософських інтересів стоїть проблема людини й її високого призначення. Максим Сповідник — автор афоризмів про духовне кохання та багатьох інших творів. На початку 662 р. його судили, піддали бичуванню, потім відрізали язика і праву руку. В тому ж році він помер на шляху в кавказьке заслання.

4 ЛЮТОГО - ТИМОФІЯ-НАПІВЗИМНИКА

Встановлений на честь апостола Тимофія, улюбленого учня і супутника апостола Павла. Саме Павло настановив Тимофія єпископом Ефеса — малоазійського торгового міста при Егейському морі. Близько 96 р. під час поганського свята Тимофій був побитий камінням розлюченими язичниками.
В Україні цього святого називають Напівзимником, тому що близько дня його пам'яті (за старим стилем 22 січня) припадає половина зими. Морози цієї пори звуться Тимофіївськими. Після них спостерігається потепління. Багато снігу на Тимофія обіцяє щедрий врожай зернових. А якщо опівдні видно сонце, то це вказує на ранню весну.

5 ЛЮТОГО - СПОМИНИ VI ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

Суто церковне свято, яке має нагадати про важливу подію в історії християнства. Це зібрання вищих церковних ієрархів проходило в 680-681 рр. у Константинополі. Собор проголосив, що Христос має дві сутності: людську і божественну, причому людська підкоряється божественній. Учасники собору визначили також з посиланнями на Біблію, дату створення світу і людей в 5508 р. до народження Ісуса Христа (нової ери).

6 ЛЮТОГО - ОКСАНИН ДЕНЬ, АКСЕНІЇ-НАПІВЗИМНИЦІ

Жінки, які носять ім'я Оксана, Ксенія та похідні від нього, святкують свої іменини. Назва дня пов'язується з іменами святої черниці Ксенії, котра жила в V ст., і блаженної Ксенії Петербурзької. Остання була дружиною співака придворного хору. Він раптово помер, і 26-річна вдова вирішила почати найголовніший християнський подвиг — вважатися божевільною. Ксенія 45 років юродствувала, блукаючи вулицями Петербурга. Вона мала дар пророцтва, допомагала бідним. Померла близько 1803 р.
У сільськогосподарському побуті цей день інколи називають днем Аксенії-напівзимниці, оскільки за старим стилем минуло пів зими. Побутує також інша назва — Аксенія-напівхлібниця: вважається, що до нового врожаю залишилося пів строку. Цього дня було прийнято ворожити щодо нового врожаю. Здавна день Ксенії був добрим показником весняної погоди: коли тепло, ясно та ще й сонячно, то й весна буде такою ж.

7 ЛЮТОГО - ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА

Встановлено на честь одного із засновників християнської церкви. Народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.
За старих часів на Григорія визначали погоду на наступну зиму. Який день зранку до полудня, такою буде й перша половина наступної зими, а погода з полудня до вечора визначає другу половину.

8 ЛЮТОГО - КСЕНОФОНТА

Преподобний Ксенофонт Робейський був учнем преподобного Варлаама Хутинського (+ 1192; пам'ять 19 листопада). У Хутинському монастирі він був настоятелем після ігумена Ісидора (+ 1243). Залишивши ігуменство, преподобний Ксенофонт на березі річки Робейки (недалеко від Новгорода) заснував Троїцьку обитель. Тут він блаженно спочив 28 червня 1262 року.

9 ЛЮТОГО - ІОАННА ЗОЛОТОУСТОГО

День пам'яті видатного візантійського богослова IV ст. Встановлений з нагоди перенесення його мочей. Він помер у 407 р. на Кавказі — в Команах, а в 438 р. його останки були перенесені в Константинополь і поховані в храмі святих Апостолів.

10 ЛЮТОГО - ОХРІМА, ЄФРЕМІВ ДЕНЬ

Від імені сирійського богослова, письменника і поета IV ст. Єфрема Сирина. Він написав багато промов і гімнів з приводу церковних свят, склав сказання про Прекрасного Йосифа. Його вплив простежується у творчості таких видатних українських письменників, як Іларіон і Кирило Туровських.
Цього ж дня вшановується пам'ять Єфрема Печерського, що походив із знатного боярського роду і був скарбником і завідувачем господарством при дворі великого князя київського Ізяслава Ярославовича, який боровся з сином Юрія Довгорукого Андрієм Боголюбським. Замолоду без згоди князя Єфрем Печерський постригся в ченці Києво-Печерського монастиря. Потім перебував у Константинополі. Там переписав і переслав у Київ статут Студійського монастиря для запровадження серед печерської братії. Згодом був висвячений у єпископи на Переяславську кафедру. Там розгорнув діяльність по спорудженню оборонних кам'яних стін, був ініціатором будівництва перших в Україні прочанських будинків, громадських лазень і шпиталів, де відвідувачам надавалась безплатна лікарська допомога. Помер, імовірно, в 1098 р., його мощі лежать в Ближніх Печерах Києво-Печерського монастиря.
За повір'ям, на Єфрема рівно опівночі виходить з-під печі домовик, тому з давніх часів прийнято задобрювати його, залишаючи йому їжу — горщик каші. «Не до доброго літа Єфремів вітер».

11 ЛЮТОГО - ЛАВРЕНТІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО

За молодих років був ченцем Києво-Печерського монастиря, потім перейшов до обителі святого Димитрія, де в нього відкрився дар лікувати різні хвороби й виганяти бісів. У 1182 р. Лаврентій був висвячений на єпископа Туровського. Помер затворником у 1194 р.

12 ЛЮТОГО - СОБОР ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ

Присвячено отцям християнської церкви — Василю Великому, Іоанну Золотоустому і Григорію Богослову.
Вшановується пам'ять преподобного Зинона, посника і працелюба, який жив і подвизався у XIV ст. Мощі його покояться у Дальніх печерах.

13 ЛЮТОГО - МИКИТИ, ЗАТВОРНИКА ПЕЧЕРСЬКОГО

Був родом із Києва, замолоду став ченцем Печерського монастиря і самовільно прирік себе на затворництво. Згодом його поставили єпископом Новгорода. Там він творив багато чудес, у тому числі молитвами загасив пожежу в місті. Тому в народі цей угодник вважається охоронцем від пожеж і блискавок. Помер у 1107 р.

14 ЛЮТОГО - ТРИФОНА-ПЕРЕЗИМНИКА

Від імені мученика, який постраждав за віру в 250 р. Народився в Малій Азії, мав дар зцілення хвороб. Через це його шанують як заступника від будь-якої халепи, особливо від злих чар.
Здавна сільські незаміжні дівчата цього дня молилися щодо наречених. Адже це була пора весіль. День називають Перезимником, оскільки закінчується зима. Звуть і Зорепадом, бо цієї пори спостерігаються спалахи зірок. Якщо їх багато, то весна далеко.

- СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА 

Свято закоханих Відзначається в католицькому світі, але нині прийшло й до нас. Виникнення його пов'язане з подіями давньоримської історії. У III ст. римський імператор видав наказ, що забороняв людям одружуватися. Молодий єпископ Валентин, порушуючи наказ, таємно вінчав закоханих. Тоді імператор наказав кинути порушника закону до в'язниці, а потім стратити. Напередодні страти єпископ послав коханій дівчині прощальну записку з короткою фразою — «Від Валентина». Дата смерті священика, який став на захист закоханих, і дала початок святу. Цього дня закохані надсилають один одному листи-привітання — голубів, амурів, пробиті стрілою серця. А емблемою дня вважаються червоні троянди.

15 ЛЮТОГО - СТРІТЕННЯ, ГРОМНИЦЯ

Основою для встановлення свята послужила розповідь євангеліста Луки. Згідно з нею, на сороковий день після народження Ісуса Христа Марія разом з Йосифом принесли Немовля до Єрусалимського храму, щоб представити його Господу. Їх зустріли (стрітили) праведник Симеон і пророчиця Анна. Взявши Дитя на руки, Симеон благословив його.
У народній традиції це свято вважається першою зустріччю весни або зустріччю зими з літом. Цього дня обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга. Тому на Стрітення здавна ворожать на врожай, а в церквах освячують воду, яка вважається такою ж цілющою, як і йорданська. Разом з водою святять свічки, які називаються громичними або громничими, тому що громлять силу бісівську, щоб не шкодила громами і блискавками, заливними дощами і градом. Від громничої свічки в деяких місцевостях цей день називають Громницею, а в західних областях — Громничою чи Весняною Богородицею.
Здавна помічено: якщо до вечора стане тепліше — літо переможе зиму, а холодніше — зима. Останні морози і перші весняні відлиги звуться Стрітенськими.

16 ЛЮТОГО - СИМЕОНА БОГОПРИЇМЦЯ ТА ГАННИ ПРОРОЧИЦІ 

Саме Симеон, житель Єрусалима, коли Богоматір Марія і Йосиф принесли Немовля Ісуса в храм, узяв Малюка на руки і сказав, що буде у Нього велике майбутнє. Пророчиця ж Ганна разом із Симеоном славила Господа. Здавна, і це зрозуміло, Симеон Богоприїмець вважається хранителем немовлят. У сільському побуті цього дня заведено оглядати і лагодити літню збрую.

17 ЛЮТОГО - МИКОЛИ СТУДЕНОГО

Від імені ігумена Студійського монастиря в Константинополі Миколая, котрий жив у IX ст. Миколай декілька разів був ув'язнений за поширення православ'я та вшанування ікон. Ці погляди на той час були заборонені у Константинополі.
Друге ім'я святого утворене за співзвучністю з найменням обителі і погодними умовами: о цій порі нерідко буває значне похолодання. «На студеного Миколи снігу насипле гори».

18 ЛЮТОГО - ФЕОДОСІЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО

З його іменем пов'язане надання нашій церкві незалежності від Константинопольської. Саме він очолив групу церковних діячів, які вели переговори по наданню Київській митрополії статусу патріархії. Народився він на початку XVII ст. в дворянській родині, освіту здобув у Києво-Братській школі. Прийняв чернечий постриг у Печерському монастирі та ім'я Феодосій на честь першозасновника чернечого життя в Україні. Згодом його було обрано архієпископом Чернігівським. Він плідно працював на захист православ'я, велику турботу виявляв щодо Чернігівської друкарні при Іл'інському монастирі, приятелював з гетьманом І. Мазепою. Помер у 1696 р.

- ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ "ПРИКЛИКАННЯ ЗАГИБЛИХ"

- АГАФІЇ

Свята Агафія жила в Сицилії в знатній родині, в часи правління імператора Декія, жорстокого гонителя християн. Декій спершу спокушав Агафію розвагами, а потім застосував тортури, під час яких стався землетрус. Переляканий мучитель, відправив Агафію знову до в’язниці, де свята і померла, щиро помолившись Богові й подякувавши Йому за ту силу і терпіння, з якою вона терпіла муки.

19 ЛЮТОГО - ВУКОЛА-ТЕЛЯТНИКА

Чернець Вукола був єпископом сирійського міста Смирни. Помер близько 100 р.
Цієї пори починається весняне отелення корів, а тому піклуються про його благополучний результат. У деяких місцевостях і зараз отелених корів окурюють чебрецем, щоб молоко було добрим, а молодняк — здоровим.

- ФОТІЯ, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО 

Він вважається першим ідеологом східного православ'я, який точно сформулював розбіжності з Римською церквою, що призвело у 1054 р. до остаточного розділення церков — на грецьку і римську, тобто православну і католицьку. Народився Фотій близько 820 р., здобув широку освіту. До поставлення на патріаршу кафедру був людиною світською — займав пост державного секретаря та ряд інших посад. Зарекомендував себе оригінальним літературним критиком, писав вірші, підтримував діяльність братів Кирила та Мефодія, прагнув урівняти владу світську і церковну. Помер у засланні близько 897 р.

20 ЛЮТОГО - ЛУКИ ЕЛЛАДСЬКОГО

Цей грецький, чернець жив у X ст. Своє життя провів в одному з афінських монастирів.
У селянських родинах цього дня колись було прийнято пекти пироги з цибулею.

21 ЛЮТОГО - ФЕДОРА СТРАТИЛАТА

Названий іменем християнського великомученика, який служив у візантійському війську стратилатом. Так звалися воєначальники високого рангу. Страчений у 319 р. Свого часу він був дуже популярним в Україні. В духовних віршах пов'язується з поняттям військової доблесті і змієборства, оскільки за переказами знищив змія, котрий поїдав людей і худобу.

22 ЛЮТОГО - ПАНКРАТІЯ

Вшановується пам'ять єпископа Панкратія Тавроменійського, який жив у І ст., і Панкратія Печерського (XIII ст.). Останній був ченцем Києво-Печерського монастиря, лікував хворих.
Оскільки до цього дня витрачалася значна частина хлібних припасів, то й виникла приказка: «Не всяк Панкрат на хліб багат».

23 ЛЮТОГО - ПРОХОРА-ЛЕБЕДНИКА 

Його називають також Прохором Печерським. Походив із Смоленська. Близько 1093 р. став ченцем Києво-Печерського монастиря. Вів дуже суворе життя: замість хліба вживав лободу (лебеду), тому був прозваний Лебедником. Коли в Києві настав голод, то за його прикладом кияни теж почали їсти лободу, а сам Прохор виготовляв з неї хліб і роздавав людям. Помер у 1107 р.
Із днем Прохора пов'язується період закінчення зими і приходу весни: «На Прохора і зимушка-зима заохає», «Прийшов Прохір і Влас — незабаром весна буде в нас».

24 ЛЮТОГО - ВЕЛЕСА, ВЛАСІЯ 

Одне з найпопулярніших народних свят. Свій початки веде від слов’янського бога Велеса або Волоса — бога достатку, охоронця худоби на землі і пастуха небесних стад. Його згадує автор «Слова о полку Ігоревім», у якому він називає Бояна Велесовим онуком. На цій підставі робиться висновок, що Велес був також покровителем поетів. З прийняттям християнства Велеса заступив священомученик Власій, єпископ міста Севастії, якому за приналежність до християнства близько 316 р. відрубали голову. Оскільки деякий час він ховався у горах, де охороняв звірів і лікував їх, то, як і Велес, вважається покровителем свійської худоби.
Морози цієї пори вважаються останніми: «Прийшов Улас — із печі злазь».

25 ЛЮТОГО - МЕЛЕТІЯ

В пам'ять архієпископа Антіохійського, що жив у IV ст.
За старих часів вранці, коли були морози, виставляли на три доби призначене для сівби зерно. За повір'ям, воно мало дати найкращий урожай. Якщо на Мелетія гарна й сонячна погода, то й літо буде гарне.

- ІВЕРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Вшановується одна з найдавніших ікон. Одержала назву від Іверського монастиря на Афоні. Копія ікони була придбана Російською православною церквою, і на честь її доставки в монастир на одному з островів Валдайського озера 25 лютого 1655 р. було встановлене її прославляння.

26 ЛЮТОГО - МАРТИНІАНА, ЗОЇ І ФОТИНІЇ

Ці святі жили в Малій Азії в V ст. Мартиніан двічі втікав від жіночої спокуси — спочатку Зої, а потім Фотинії, які згодом розкаялись і вели праведне життя. Здавна святий Мартиніан вважається рятівником від розпусної пристрасті.

27 ЛЮТОГО - 12 ГРЕКІВ-БУДІВЕЛЬНИКІВ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ В КИЄВІ

Цей головний храм Києво-Печерського монастиря було споруджено в 70-ті роки XI ст. За переказом, Пресвята Богородиця явилася в Константинополі дванадцяти будівельникам церков, дала їм золото і веліла звести церкву на честь її Успіня — закінчення земного життя. Коли греки прибули до Києва, князь Святослав Ярославич подарував монастирю поле, на якому мали спорудити собор. На очах численного натовпу з неба зійшов вогонь і попалив усю рослинність на відведеній ділянці. Серед присутніх був 10-річний княжич Володимир (у майбутньому Мономах), який хворів і тут же зцілився. Тоді будівельники-греки й розпочали зведення собору. Та головну роль у його спорудженні відіграли місцеві майстри.

28 ЛЮТОГО - ОНИСИМА-ВІВЧАРА, ЗИМОБОРА 

За біблійними оповідями, цей святий походив із Фрігії, області у Малій Азії. Був рабом, утік від свого пана. В Римі його навернув до християнської віри апостол Павло. Потім Онисим був єпископом в Ефесі, а помер мученицькою смертю близько 109 р. В народі цей угодник вважається покровителем овець.
За повір'ям, цього дня зима з весною починає боротьбу: кому йти попереду, а кому назад повернути.

29 ЛЮТОГО - КАС'ЯНІВ ДЕНЬ 

Відзначається у високосний рік, у звичайні роки переноситься на 13 березня. В цей день відмічається пам'ять Кас'яна Затвірника, що жив у XIII-XIVст. в Києво-Печерському монастирі. Живучи в печері, він дотримувався посту і був чудотворцем – гонителем бісів. Похований у Дальніх печерах.
В народній традиції цей день вважається небезпечним, бо діє бісівська сила, на все живе насилаються уроки, наврочення з допомогою лихого побажання, погляду. Тому в цей день українці боялися виходити з хати до схід сонця, відправлятись в далеку дорогу. В цей особливий день можна перемогти вплив нечистої сили. І той хто зможе це зробити, стане загрозою для нечистої сили протягом чотирьох років.


автор: Довбня Наталия Андреевна
специально для dna.com.ua