ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Верба попеляста

Верба попеляста ВЕРБА ПОПЕЛЯСТА
ива пепельная

Salix cinerea —
дводомна рослина родини вербових. Сірий, густоопушений кущ 3—6 м заввишки. Деревина під корою — з частими валиками до 15—30 мм завдовжки. Листки чергові, дуже опушені, зверху сірувато-зелені, зісподу — сіруватоповстисті, 4—12 см завдовжки, видовженоланцетні або видовженояйцевидні, короткозагострені, пилчасті або майже цілокраї, з дуже виступаючими 10—16 парами бічних жилок. Квітки одностатеві, в великих, без сріблястого опушення сережках. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення. Росте по всій території України (крім високогір'я Карпат) на болотах, вологих луках, у вологих лісах. Вирощують як фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Використовують кору, зібрану в період сокоруху з 3—4-річних гілок. Сушать на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 33 %.
Рослина неофіційна

Хімічний склад. Кора Верби попелястої містить дубильні речовини (близько 12%), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5—3%).

Фармакологічні властивості і використання. Відвар кори Верби попелястої має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижуючі, потогінні, протималярійні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, в'яжучі й протиглисні властивості.

Верба попеляста Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, простудних хворобах, малярії, нестравленні їжі у шлунку, запальних явищах у шлунку та кишках, жовтяниці, хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені великими дозами токсинів), проносах, запаленнях сечових шляхів, при гінекологічних та інфекційних хворобах, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотечах.

Зовнішньо відвар кори використовують для полоскань (при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, ангіні, запальних процесах ротової порожнини та горла), для ножних ванн (при гіпергідрозі, флебіті, варикозному розширенні вен, слабкості м'язів ніг після тяжких хвороб) та для обмивання ран і виразок.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар кори (15 г на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;
- настій кори (1 чайна ложка на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) приймають по 1 столовій ложці 4—5 разів на день;
- порошок кори приймають по 0,5—1 г на ніч.

ЗОВНІШНЬО — настій для ванн (1 чайна ложка порошку кори на 400 мл холодної води, настоюють 8 годин, проціджують) приймають при гіпергідрозі;
- міцний відвар кори застосовують для полоскань, промивання ран та ножних ванн.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua