ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Виноград культурний

Виноград культурний ВИНОГРАД КУЛЬТУРНИЙ
виноград культурный

Vitis vinifera —
лазячий кущ родини виноградових з товстим стовбуром і довгими галузистими вусиками на гілках. Листки чергові, черешкові, округлі або п'ятикутні, глибоко 3—5{7)-лопатеві, рідше цілісні. Квітки двостатеві, рідше — одностатеві, або функціонально маточкові, зібрані в китицевидні суцвіття. Плід — м'ясиста соковита ягода, різної форми і забарвлення від жовто-зеленого до чорно-фіолетового. Ягоди зібрані в грона. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Вирощують майже по всій території України, а найбільше у степових і лісостепових районах, на Закарпатті, та в Криму.

Сировина. Використовують стиглі ягоди і листя. Єдиної думки щодо строків заготівлі листя немає: за одними джерелами, його треба заготовляти у травні, за іншими — у жовтні, причому перевагу віддають листкам, які при відмиранні набувають червоного кольору.
В науковій медицині листя не використовується.

Хімічний склад. Ягоди містять глюкозу (до 20%), сахарозу (5,5 %), органічні кислоти, дубильні речовини (3,4 %), амінокислоти, флавоноїди, антоціани, ароматичні речовини, стерини (ергостерин, ситостерин, α-ситостерин), катехін, епікатехін, галокатехін, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, С,, РР, провітамін А (каротин), сполуки калію, кальцію, заліза і фосфору та інші речовини. В листках є цукри, органічні кислоти, інозит, дубильні речовини, кверцетин, каротин, холін, бетаїн тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Плоди Винограду використовують у науковій і народній медицині. Вони виявляють різносторонню дію на організм людини — загальнозміцнюючу, сечогінну, послабляючу і жовчогінну. При вживанні їх посилюється обмін речовин, підвищується апетит, поліпшується кровообіг і кровотворення, знижується кров'яний тиск, зменшується кислотність шлункового соку.

Використання ягід ефективне при недокрів'ї, кахексії, виснаженні нервової системи, хронічних бронхітах, емфіземі легень, хворобах печінки, при спастичних і атонічних запорах, нефритах і нирковокам'яній хворобі та при геморої.

Корисним вважається вживання свіжих плодів Винограду у початковій стадії туберкульозу легень. Відвар сушених плодів п'ють для полегшення відхаркування, а настій листя — при гіпертонічній хворобі.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — свіжі ягоди натщесерце за півтори-дві години до їди тричі на день протягом 4—6 тижнів, починаючи з 1 кг і поступово збільшуючи кількість до 2—3 кг на добу;
- відвар (100 г сушених ягід на 200 мл окропу, кип'ятять 10 хв) по половині — третині склянки 3—4 рази на день;
- порошок сухого листя по 1—2 г на прийом тричі на день при маткових кровотечах.

ЗОВНІШНЬО — настій листя для полоскань (при ангінах) і примочок (при захворюваннях шкіри);
- порошок листя нюхають при кровотечах з носа;
- подрібнене свіже листя прикладають до гнійних ран і виразок.

Вживання плодів Винограду ПРОТИПОКАЗАНО при цукровому діабеті, ожирінні, виразковій хворобі, серцевій недостатності з набряками й гіпертонією, при уремічному стані, колітах, що супроводяться проносом, та при хронічних нагноювальних процесах у легенях.

Перед лікуванням свіжими ягодами або консервованим соком лікують зуби, а в період лікування — обмежують вживання інших фруктів і овочів, жирного м'яса, молока, пива, спиртних напоїв і мінеральної води. Сумісне вживання їх посилює процеси бродіння і може спричинити розлад функції кишечнику.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua