ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Вишня звичайна

Вишня звичайна ВИШНЯ ЗВИЧАЙНА
вишня обыкновенная

Cerasus vulgaris —
дерево родини розових заввишки 2,5—6 м. Листки голі, блискучі, без залозок на черешках, еліптичні або яйцевидні, короткозагострені, пилчасті. Квітки великі, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в зонтиковидних або гроновидних суцвіттях. Плід — соковита темно-червона кістянка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Походить з Балканського півострова. На Україні широко вирощують як плодове дерево.

Заготівля і зберігання. Використовують плодоніжки, плоди, молоді пагони, коріння і листя. Сировину заготовляють у різні строки: гілки і листя — у травні; коріння — навесні або восени; плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Плодоніжки йдуть на експорт. Сушать їх у затінку на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 60—70 гр. Сухої сировини виходить 40%.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Усі частини рослини мають чималий набір фізіологічно активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення. Листки містять лимонну кислоту, дубильні речовини, кверцетин, кумарин, камедин і амигдалін; кора — дубильні речовини, лимонну кислоту, глікозиди (фускофлобафен, руброфлобафен), барвники; плоди — антоціани, цукри, дубильні, пектинові і барвні речовини, аскорбінову кислоту, вітаміни В, РР, фолієву кислоту, інозит, понад 10 органічних кислот, сполуки міді і заліза, в йонній формі — сполуки калію, магнію тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Плодоніжки мають сечогінні та в'яжучі властивості, їх використовують при нирковокам'яній хворобі, захворюванні суглобів, при набряках і проносах.

Плоди виявляють відхаркувальну, послаблюючу, діуретичну й антисептичну дію, поліпшують апетит і травлення, тамують спрагу при гарячці.

Водні настої плодів виявляють заспокійливу й протисудомну дію.

Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди Вишні використовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишечнику, як загально зміцнюючий засіб при анемії та як послабляючий засіб при запорах.

Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит.

З плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для покращення їхнього смаку.

Відвар молодих пагонів вживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії кишечнику, а відвар свіжого листя у молоці — при жовтянці.

Спиртову настойку або водний екстракт коріння використовують для лікування виразки шлунка.

При зовнішніх кровотечах (ушкодження шкіри і слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій плодоніжок (1 чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;
- відвар 30 г сухих подрібнених плодоніжок в 1 л окропу, до якого додають півсклянки вишневого або малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводиться уратурією.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua