ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Вовчі ягоди звичайні

Вовчі ягоди звичайні ВОВЧІ ЯГОДИ ЗВИЧАЙНІ,
вовче лико;
волчник обыкновенный

Daphne mezereum —
кущ родини тимелейових, заввишки 40—120 см. Кора жовтаво-сіра; молоді гілки притиснуто-пухнасті, з бурими бородавочками. Листки чергові, скупчені на кінцях гілочок, оберненояйцевидно-ланцетні, 3—8 см завдовжки і 1,5—2 см завширшки. Квітки двостатеві, сидячі, скупчені в пазухах торішніх листків по 3—5, рожеві, запашні, з'являються до розпускання листя. Плід — кістянка червоного кольору. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється на Поліссі, в Карпатах, у Правобережному Лісостепу, дуже рідко — в Лівобережному Лісостепу в листяних і мішаних лісах. Росте поодиноко; потребує ОХОРОНИ.

Заготівля і зберігання. Використовують кору гілок та плоди. Кору заготовляють навесні під час сокоруху, плоди — восени, в період повної стиглості. Зберігають сировину Вовчих ягід звичайних окремо від іншої сировини, бо ця рослина отруйна.
Вовчі ягоди звичайні — рослина неофіційна.

Хімічний склад. Кора і насіння містять оксикумарин дафнін, смо умбеліферон, дафнетин і фенолкарбонову кислоту. В насінні є й невелика кількість алкалоїдів.

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині препарати Вовчих ягід звичайних використовують як болетамуючий, протинаривний і відтяжний засоби, при сильних невралгічних і ревматичних болях, радикуліті, діатезах, подагрі й паралічах, при золотусі й водянці, пухлинах горла та стравоходу, наривах. 

Свіжі або висушені плоди Вовчих ягід звичайних інколи приймають внутрішньо (один плід на день) при поганому апетиті, втомі, від атеросклерозу.

Значно рідше рослину використовують при простудних захворюваннях, при туберкульозі, дизентерії, жовтусі та від паралічу язика (настойку кори деякий час потримати в роті).

Настойка з кори і плодів — добрий інсектицид.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар подрібненої кори Вовчих ягід звичайних (20 г на 200 мл окропу, випарювати до половини) по 1—2 краплі 3 рази на день;
- настойку кори (1 г на 64 мл спирту) по 1—2 краплі 3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — настойку 1 частини (за об'ємом) кори і порізаних на кусочки гілочок з квітками на 3 частинах горілки для натирань при невралгічних і ревматичних болях;
- мазь (1 частина настойки на 2 частини вазеліну чи коров'ячого масла) для натирань.

Рослина смертельно отруйна! Заготовляти, зберігати і використовувати рослину треба з додержанням заходів обережності. При перших ознаках отруєння необхідно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua