ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Воловик лікарський

Воловик лікарський ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ,
вологлід, серпоріз;
анхуза лекарственная

Anchusa oiticinalis —
дворічна щетинистоволоса рослина родини шортколистих. Стебло прямостояче, 30-90 см заввишки, замолоду просте, пізніше — дуже розгалужене, з пониклими після цвітіння гілками. Ластки чергові, прості, лінійно-ланцетні, цілокраї: верхні — сидячі, нижні — звужені в крилатий черешок. Квітки двостатеві, правильні, у завійках; віночок лійковидно-колесовидний, спочатку фіолетовий, пізніше — синій. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Росте майже по всій території України на полях, біля доріг, на забур'янених місцях.

Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Воловик лікарський містить алкалоїди циноглосин і холін, глюкоалкалоїд консолідин, алантоїн, барвники і слиз. У насінні є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використання. Воловик лікарський виявляє пом'якшувальну, сечогінну, потогінну та кровоочисну дію.

Виділений з рослини алантоїн у складі мазі використовували при повільному загоюванні ран і виразок, а у вигляді колоїдного розчину — при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.

В народній медицині воловик використовують як засіб від кашлю, при запаленні нирок, при грипі та зубному болі.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — суху подрібнену траву заварюють як чай. і п'ють по півсклянки 3 рази на день.

Рослина отруйна.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua