ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Вороняче око звичайне

Вороняче око звичайне ВОРОНЯЧЕ ОКО ЗВИЧАЙНЕ,
бешизник, хрест-трава, хрещате зілля;
вороний глаз четырёхлистный

Paris quadrifolia —
багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини лілійних. Стебло прямостояче, нерозгалужене, одиничне, 10—30 см заввишки. Листки прості, еліптичні або оберненояйцевидні, сидячі, розміщені кільцем на верхівці стебла. Квітка одна, на верхівці стебла. Плід — ягода. Цвіте у травні.

Поширення. Вороняче око зазвичай росте у хвойних лісах, серед чагарників, часто трапляється в ялинниках разом із квасеницею. Характерна рослина лісової зони, досягає 62° північної широти у Західному Сибіру і 65° північної широти у Красноярському краї. В Україні зростає у мішаних і листяних лісах лісостепової зони, на Поліссі, у Карпатах.

Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад слабо вивчено. Відомо, що рослина містить глікозиди парадин і паристифін

Використання. В народній медицині настойку трави Воронячого ока використовують при невралгії, мігрені, ларингіті, туберкульозі легень, асциті й порушенні обміну речовин, що супроводиться набряками, та як засіб, що збуджує апетит і посилює перистальтику кишок.

У гомеопатії свіжий сік рослини вживають при захворюваннях очей, головному болі, запамороченні голови, струсі мозку, підвищеній сонливості, бронхітах і ревматизмі.

Рослина дуже отруйна! Використання її потребує особливої обережності. При отруєнні необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua