ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

В’язіль барвистий

В’язіль барвистий В'ЯЗІЛЬ БАРВИСТИЙ,
кучерявий горошок;
вязель пёстрый

Coronilla varia —
багаторічна трав'яниста гола або щетинистоволоса рослина родини бобових, заввишки 30—100 см. Стебло борозенчасте, лежаче або висхідне, порожнисте, розгалужене. Листки непарноперисті, з 5—12 пар овальних або довгастих листочків. Квітки двостатеві, неправильні, рожеві, білі або фіолетові, у пазушних зонтиковидних суцвіттях, на довгих квітконосах. Плід — біб. Цвіте у травні — вересні.

Поширення. Росте по всій території України на лісових луках, узліссях, галявинах, серед чагарників, на схилах.

Сировина. Використовують траву і насіння.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Насіння містить глікозиди (коронізид, коронілін), вуглевод стахіозу, жирну олію, насичені жирні кислоти, сечову кислоту; у траві є коронілін, псевдокумарин, дубильні речовини, аскорбінова кислота (27,5 мг % ) і каротин (2,6—10,6 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. Виділений з насіння глікозид коронізид має характерну для серцевих глікозидів кардіотонічну дію.

В народній медицині В’язіль барвистий використовують при набряках, як серцевий і сечогінний засіб та як засіб від кривавого проносу.

Зовнішньо свіже потовчене листя використовують при порізах як кровоспинний засіб.

Рослина отруйна!


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua