ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Гісоп лікарський

Гісоп лікарський ГІСОП ЛІКАРСЬКИЙ
иссоп обыкновенный

Hyssopus officinalis
багаторічна трав'яниста дрібноопушена рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, підведені, 20—50 см заввишки. Листки цілокраї, довголанцетні, до 8 мм завширшки, до основи клиновидно звужені, без помітного черешка, крапчастозалозисті, з трохи загорнутими на спідній бік краями. Квітки неправильні, двостатеві, яскраво-сині, іноді рожеві; суцвіття переривчастоколосовидне, майже однобічне. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Походить з Південної Європи. На Україні вирощують у садах і на городах як ефіроолійну рослину. Дичавіє.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (верхівки стебла до 20 см завдовжки), зібрану під час цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщенні. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухому приміщенні в мішках.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (0,6—1 %), флавоноїди (0,9%), тритерпенові кислоти (урсолова, олеанолова), дубильні й гіркі речовини, смоли, камедь і барвники. До складу ефірної олії входять 1-пінокамфон, «-пінен, (і-пінен, камфен, цинеол, 1-пінокамфеол, пінокамфеолацетат і сесквітерпени.

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має антисептичні й спазмолітичні властивості. В багатьох зарубіжних країнах Гісоп лікарський використовують у науковій медицині, в СНГ — лише в народній.

У вигляді настою або настойки його вживають як відхаркувальний засіб при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, ларингіти), при бронхіальній астмі, поганому травленні, хронічних колітах, метеоризмі й запорах, як глистогінний засіб, а також при анемії, неврозах, стенокардії, ревматизмі та гіпергідрозі.

Місцево Гісоп лікарський використовують при запаленні очей, при стоматитах, охриплості голосу, захворюваннях глотки, для лікування забитих місць, синців, ран та екзем.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1—2 столові ложки на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) приймають по півсклянки 2—3 рази на день за 20 хв до їди (пити теплим);
- настойку трави (20 г трави на 100—200 мл горілки, настоюють 7 днів, проціджують) по 1 чайній ложці 2—3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 30 хв) застосовують для полоскань, промивань та компресів.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua