ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Глуха кропива біла

Глуха кропива біла ГЛУХА КРОПИВА БІЛА,
мертва кропива;
яснотка белая

Lammm album —
багаторічна трав'яниста кореневищна м'якоопушена рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме, 15—50 см заввишки. Листка супротивні, прості, черешкові, яйцевидні, великопилчасті, з серцевидною основою й загостреною верхівкою. Квітки зигоморфні, білі або блідо-жовті, в густих кільцях. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — серпні.

Поширення. Росте розсіяно в західних і правобережних районах України по чагарниках і засмічених місцях.

Заготівля і зберігання. Збирають віночки квіток, висмикуючи їх з чашечок. Зібрані віночки негайно сушать під наметом або в приміщенні, розстеливши тонким (2—3 см) шаром на папері або тканині. Важливо, щоб квітки зберегли білий колір. Сухої сировини виходить 16—20%. Рідше використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Квітки містять дубильні речовини (до 10 %), слиз, сапоніни, ефірну олію (0,5 %), алкалоїд ламін, феноли (4,4 %), цукор, аскорбінову кислоту. В листках є слиз, каротин (14— 15 мг%), аскорбінова кислота (130 мг %).

Фармакологічні властивості і використання. Рослина використовується в народній медицині як кровоспинний, в'яжучий, сечогінний і відхаркувальний засіб та як засіб, що регулює обмін речовин.

Внутрішньо препарати Глухої кропиви білої вживають при носових, легеневих, гемороїдальних і маткових кровотечах, при захворюваннях дихальних шляхів і горла, в разі гострих і хронічних запальних процесів у сечовивідних шляхах (уретрит, цистит, пієлонефрит), при гострому та хронічному гломерулонефриті, диспепсичних розладах і безсонні.

Як окремо, так і в поєднанні з іншими лікарськими рослинами Глуху кропиву білу використовують для регулювання менструального циклу, при болісних менструаціях і дисменореї.

Як зовнішній засіб настій квіток Глухої кропиви білої використовують у дерматології (алергічні дерматити, екзема, свербіння, розтріскування шкіри, геморой, фурункули, виразки тощо) , при ангіні й кровоточивому гінгівіті та при білях у жінок.

Місцеве лікування проводять у поєднанні з внутрішнім прийманням настою квіток Глухої кропиви білої для посилення терапевтичного ефекту.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 столова ложка квіток на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) приймають по півсклянки 3—4 рази на день;
- свіжий сік рослини (прокип'ячений на водяній бані) приймають по 2 столові ложки тричі на день при анемії, гепатиті та холециститі;
- одну столову ложку суміші квіток Глухої кропиви білої, трави приворотня звичайного, трави деревію звичайного і короня валеріани лікарської у співвідношенні 5:2:1:2 на склянку окропу настоюють 30 хв і п'ють по півсклянки 3—4 рази на день для регулювання менструального циклу;
- одну столову ложку суміші квіток Глухої кропиви білої, трави приворотня звичайного, квіток ромашка лікарської і трави гірчака перцевого у співвідношенні 2:2:2:4 на 300 мл окропу варять 15 хв і п'ють по 1—3 склянки на день при болісних менструаціях і дисменореї.

ЗОВНІШНЬО — настій (4—5 чайних ложок квіток на 200 мл окропу) для полоскань, обмивань, місцевих ванн, компресів та спринцювань.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua