ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Деревій благородний

Деревій благородний ДЕРЕВІЙ БЛАГОРОДНИЙ
тысячелистник благородный

Achillea nobilis —
багаторічна трав'яниста сіруватоповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має вкорочене багатоголове, без повзучих пагонів кореневище. Стебла 30—50 см заввишки, прямостоячі, вгорі розгалужені, біля основи — здерев'янілі, виходять пучками по 3—10. Листки двічі перисто розсічені, видовжені еліптичні; кінцеві часточки листків лінійні ланцетні; стрижень листка — з додатковими зубчастими частками між сегментами. Квітки зібрані в дрібні кошики, що утворюють складний щиток; крайові квітки маточкові, язичкові, білі або жовтаво-білі, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід - сім'янка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте на степах та на сухих схилах на півдні Полісся, зрідка, в Лісостепу, Степу та в Криму.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю проводять від початку до середини цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 15 см, а на нижній, грубій частині стебла обривають листя. Заготовляючи квітки, зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не перевищувала 4 см. Сушать під наметами або на горищі, розкладаючи тонким (5—7 см) шаром і періодично перевертаючи. Сухої сировини виходить 30-33%. Строк придатності 5 років.
Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 0,8%), флавоноїди (лютеолін-7-глікозид, рутин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтова, мурашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять проазулен, аі р-пінени, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Комплекс хімічних речовин, що є в рослині, забезпечують їй багатосторонні терапевтичні властивості.

Насамперед, галенові препарати Деревію благородного виявляють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмірних місячних). Використовуючи Деревій благородний як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють.

Поряд з цим препарати Деревію благородного подразнюють закінчення смакових нервів і посилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки і збільшують жовчовиділення в дванадцятипалу кишку, підвищують діурез, купірують спастичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печінки, нирок і сечового міхура.

При зовнішньому використанні як кровоспинного, протизапального, бактерицидного та дерматонічного засобу препарати деревію благородного дають ефект при гніздовому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуграх, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і лускатого лишаю, стимулюють ріст волосся.

У народній медицині деревій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випадків, його вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, головному болі, безсонні, істерії, хлорозі (бліда неміч), малярії й туберкульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менструацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб.

Самостійно траву деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Деревій благородний входить до складу проносного чаю, протигеморойного чаю, апетитних чаїв та шлункових чаїв.

До складу лікувально-профілактичного харчового раціону корисно включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію благородного.

Слід пам'ятати, що надмірне й тривале вживання його спричинює запаморочення та висипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (15 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по половині — третині склянки 2—3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб;

- екстракт деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази на день;

- свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вживають по 1 чайній ложці тричі на день для збудження апетиту, покращення обміну речовин, при гепатохолециститах та гінекологічних хворобах (метрорагії);

- настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настоюють 7 днів) по 20 крапель приймають 3 рази на день перед їдою при дисменореї, стенокардії, кишкових спазмах;

- суміш 0,15 г порошку листя деревію благородного і 0,15 г порошку листя кропиви дводомної приймають перед їдою тричі на день як кровоспинний і протизапальний засіб;

- дві столові ложки суміші трави дереві ю благородного, звіробою звичайного, золототисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють півгодини і п'ють по півсклянки тричі на день за півгодини до їди протягом 1—2 місяців при гіпоацидному гастриті;

- дві столові ложки суміші трави деревію благородного, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези повислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура;

- салат: молоде листя деревію благородного витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовленими для салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть - 25 г зеленої цибулі, 5 г листя деревію, 10 г олії та сіль).

ЗОВНІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють одну годину) застосовують для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту волосся);

- настій квіткових кошиків (3 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) застосовують для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя;

- три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію благородного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому прописі;

- маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових кошиків деревію благородного (3 чайні ложки на 200 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин змивають (так само можна використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків деревію благородного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного);

- суміш свіжорозтертої трави деревію благородного з прованською олією (у співвідношенні 1:10) застосовують для змащування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і туберкульозі шкіри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua