ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Дуб скельний

Дуб скельний
ДУБ СКЕЛЬНИЙ
дуб скальный

Quercus petraca —
однодомна рослина родини букових. Дерево 20—30 м заввишки. Однорічні гілки буро-зелені, голі або спочатку трохи опушені. Листки залишаються на дереві сухими до весни, видовжені обернені яйцевидні, з серцевидною, клиновидною або округлою основою, глибокі звивисті лопатеві, зісподу по жилках — розсіяні волосисті; лопаті округлі або довгасті, їх по 5—7 пар. Квітки одностатеві; тичинкові — з 6—8-роздільною оцвітиною, в повислих сережках, маточкові — з 6-роздільною оцвітиною, в небагатьох квіткових, прямостоячих сережках. Ніжки суцвіття при плодах коротші за черешок листка. Плід — горіх (жолудь), оточений на половину — третину своєї довжини мисочкою. Цвіте протягом квітня — травня, плодоносить у вересні — жовтні.


Поширення. Росте в лісах, на вапняках у Гірському Криму; на південному заході Лісостепу і дуже рідко — на Поліссі (Житомирська область).

Заготівля і зберігання. Використовують кору (Cortex Quercus), жолуді і гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, знімаючи її з молодих гілок і тонких стовбурів (до 10 см у діаметрі}. Для цього роблять кільцеподібні надрізи через кожні 30 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 50%. Строк придатності — 5 років. Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають, і відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні їх сирими в навколопліднику з'являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому місці.
Кору відпускають аптеки.

Хімічний склад. Кора містить катехінові таніни (0,4 %), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10—20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6%), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40%), дубильні речовини (5—8%), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.

Фармакологічні властивості і використання. Кору Дубу скельного використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова.

В гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають при надмірних місячних.

Відваром галів лікують опіки.

Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат кави.

Кору Дубу скельного широко використовують і у ветеринарії.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій дубової кори (1 чайна ложка кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють 6—8 годин) приймають по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день;

- відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 2—-3 рази на день;

- настій кори (1 столова ложка кори на 200 мл окропу, кип'ятять 1 хв, настоюють 10 хв) по 2 склянки на день при отруєннях;

- жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів на 1 склянку окропу) приймають по 1 склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах кишечнику (проносах).

ЗОВНІШНЬО — відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу) застосовують для полоскань (напаром на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах);

- відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) застосовують для примочок при опіках;

- відвар галів Дубу скельного (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хв) застосовують для примочок при опіках;

- відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) застосовують для спринцювань;

- відвар кори (50—100 г кори на 1 л окропу) застосовують для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг;

- відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму;

- мазь від пролежнів: 2 частини кори Дубу скельного і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров'ячого масла (настоюють у теплому місці всю ніч, уранці закип'ятити на легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку).


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua