ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Ефедра хвощова

Ефедра хвощова ЕФЕДРА ХВОЩОВА,
ефедра гірська;
эфедра хвощевая

Ephedra equisetina —
дводомна високогірна рослина родини ефедрових. Густогіллястий кущ або деревце до 1,5—2,5 м заввишки. Однорічні зелені гілочки прямі, гладенькі, поздовжньо борозенчасті, членисті, з меживузлями до 4 см, розміщені кільцем або супротивно. Листки супротивні, редуковані, плівчасті, червоно-коричневі, 1—2,5 мм завдовжки. Квітки дрібні, одностатеві, зібрані колосками; жіночі колоски одноквіткові, чоловічі — 2—4 квіткові, одиничні або зібрані по 2—3. Плід — однонасінна червона м'ясиста куляста шишкоягода. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Ефедра хвощова трапляється в гірських районах Середньої і Центральної Азії на відкритих скелястих схилах, щебеневих осипах на висоті 1000—1800 м над рівнем моря. На Україні є в колекціях деяких ботанічних садів.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують зелені незадерев’янілі пагони рослини (Herba Ephedrae). Заготовляти сировину починають у квітні й закінчують пізно восени, припиняючи її лише на період росту нових гілочок (приблизно з середини травня і до кінця червня). Сушать сировину прямо на полі, складаючи стіжками завширшки 1 м, заввишки 1 —1,5 м довільної довжини. Сухої сировини виходить 50—60%. Строк придатності — 1 рік. Трава ефедри є сировиною для промислового виробництва алкалоїду ефедрину.
Аптеками не відпускається.

Хімічний склад. Зелені пагони рослини містять алкалоїди (до 3,5%), дубильні (до 14%) і барвні речовини, аскорбінову кислоту (до 660 мг%). До складу алкалоїдів входять ефедрин (до 90%), псевдоефедрин та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Терапевтична активність рослини зумовлена наявністю в ній алкалоїду ефедрину, який належить до симпатоміметичних засобів; він спричинює звуження судин, підвищення артеріального тиску, сприяє розширенню бронхів, гальмує перистальтику кишок, трохи збільшує вміст цукру в крові.

Крім того, ефедрин стимулює центральну нервову систему, збуджує дихальний центр.

Порівняно з адреналіном ефедрин діє слабше, але довше.

Застосування ефедрину показане при зниженому артеріальному тиску, колапсі, бронхіальній астмі, коклюші, сінній гарячці, кропив'янці, морській хворобі, при отруєнні наркотиками і снотворними речовинами.

Його використовують і коли необхідно розширювати зіниці та звужувати судини в офтальмологічній та оториноларингологічній практиці.

Ефедрин входить до складу комплексного протиастматичного засобу теофедрину.

Ефедрин має здатність (особливо при передозуванні) спричинювати ряд небажаних токсичних явищ, а саме: нудоту; блювання, запаморочення, серцебиття, артеріальну гіпертензію, нервове збудження, безсоння, тремтіння кінцівок, анурію, гіпергідроз та висипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — ефедрину гідрохлорид (Ephedrini hydrochloridum) призначають по 1 таблетці 2—3 рази на день до їди, а для купірування приступу бронхіальної астми вводять підшкірно по 0,5—1 мл 0,5 %-ного розчину.

ПРОТИПОКАЗАНО застосовувати ефедрин при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, інфаркті міокарда, кардіосклерозі, гіпертиреозі та цукровому діабеті.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua