ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Жовтець повзучий

Жовтець повзучий
ЖОВТЕЦЬ ПОВЗУЧИЙ
лютик ползучий

Ranunculus repens —
багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло висхідне, 15—75 см заввишки, при основі — з довгими надземними пагонами, які по вузлах укорінюються. Листки, крім верхівкових, — черешкові, трійчасто- або двічі трійчасто розсічені, з тричі розділеними на гострозубчасті частки сегментами. Квітки правильні, двостатеві, п'ятироздільні, з жовтими, блискучими, оберненояйцевидними пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, кулястий. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Жовтець повзучий росте на вологих місцях по всій території України, крім полинового Степу.


Сировина. З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, алкалоїди (0,1%), кумарини (умбеліферон, скополетин), флавоноїди (вітексин, сапонаретин, неовітексин), аскорбінову кислоту, хінони, сапоніни та у -лактони (ранункулін і протоанемонін).

Фармакологічні властивості і використання. У зв'язку з великою отруйністю цю рослину використовують в основному зовнішньо як ранозагоювальний, витяжний та бактерицидний засіб при золотусі (для прискорення дозрівання наривів) та фурункульозі.

Застосовують свіже добре зім'яте листя, накладаючи на рани.

В тібетській медицині рослину використовували при головних болях, водянці, набряках та жіночих хворобах.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua