ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Жовтозілля широколисте

Жовтозілля широколисте ЖОВТОЗІЛЛЯ ШИРОКОЛИСТЕ,
живильна трава, паличник, хрещата трава;
крестовник широколистный

Adenostyles platyphylloides, синонім Senecio platyphylloides —
багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має товсте горизонтальне кореневище, від якого відходять униз тонкі численні корінці. Стебло тонке, пряме, ребристе, опушене, у верхній частині розгалужене, 75—150 (200) см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки великі (до 50 см завширшки), довгочерешкові, нирковидно-серцевидні, загострені, при основі глибоко виїмчасті, по краю нерівні зубчасті. Серединні стеблові листки мають трикутну або стріловидну трикутну форму, короткі черешкові; черешки ширококрилаті, з стеблообгортними великими «вушками». Верхні листки сидячі, ланцетовидні, майже цілокраї. Квітки трубчасті, яскраво-жовті, у 10—15-квіткових циліндричних кошиках, зібраних густими щитками. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні.

Поширення. Ендем Кавказу. Жовтозілля широколисте росте на луках, узліссях гірських лісів, у глибоких тінистих ущелинах.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Senecionis platyphylloides), зібрану під час цвітіння рослини, а також кореневища з коренями (Rhizoma cum radicibus Senecionis platyphylloides), які заготовляють одночасно з травою, або восени, коли в них найбільше алкалоїдів. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі, укриваючи її на ніч, або в сушарках при температурі 45—50°С. Строк придатності коренів — 1 рік, трави — 2 роки.

Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди (платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеціонін). Загальна кількість алкалоїдів становить: у листі - 0,49—3,5%, у стеблах - 0,2—1,2%, в кореневищах з коренями - 2,2—4%, в насінні - до 5%.

Фармакологічні властивості і використання. В медичній практиці використовують алкалоїд платифілін. За фармакологічною дією він близький до атропіну, але поступається йому за силою дії. З другого боку, платифілін має перевагу над атропіном, бо значно менш токсичний.

Платифілін виявляє холінолітичну й спазмолітичну дію значно дужче за атропін, пригнічує холінореактивні системи вегетативних вузлів, заспокійливо діє на центральну нервову систему, особливо на судинорухові центри.

Його призначають як спазмолітичний засіб при гострих шлункових і кишкових спазмах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, холециститах, печінкових і ниркових коліках, бронхіальній астмі, стенокардії тощо. При лікуванні очних хвороб — як засіб, що розширює зіницю.

Використовують виннокам'яну сіль платифіліну — платифіліну гідротартрат. Платифіліну гідротартрат входить до складу плавефіну, палюфіну, тепафіліну та інших комбінованих препаратів.

Алкалоїд сенецифілін використовують як вихідну сировину для синтезу препарату диплацину, який застосовують у хірургічній практиці для розслаблення скелетних м'язів.

Лікарські форми і застосування.
Для курсового лікування (10—15—20 днів) платифілін гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras) призначають всередину в порошку по 0,003—0,005 г або по 10—15 крапель 0,5%-ного розчину 2—3 рази на день, у свічках вводять по 0,01 г 2 рази на день, у мікро клізмах — по 20 крапель 0,5—1%-ного розчину 2—3 рази на день.

Для купірування гострих виразкових болів, а також кишкових, печінкових і ниркових колік платифілін вводять під шкіру по 1—2 мл 0,2% -ного розчину 2—3 рази на день.

Платифілін ПРОТИПОКАЗАНИЙ при глаукомі та при органічних захворюваннях серцево-судинної системи, печінки та нирок.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua