ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Жостір проносний

Жостір проносний ЖОСТІР ПРОНОСНИЙ,
чорноягідник;
жостер слабительный

Rhamnus cathartica —
дуже галузистий кущ або невелике (1—3 м заввишки) деревце родини жостерових. Кора на стовбурі чорна, гілки супротивногалузисті, на кінцях — з колючками. Листки супротивні, черешкові, еліптичні або яйцевидноеліптичні, дрібнозубчасті, з 3—4 парами зісподу випнутих бокових жилок. Квітки одностатеві, дводомні, чотирироздільні, вузькі дзвоникуваті, з дуже дрібними, часом зовсім нерозвиненими зеленуватими пелюстками, зібрані по 10—15 у пазушні пучки. Плід кістянковидний, чорний. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Жостір проносний росте по всій території України у лісах, на узліссях, серед чагарників.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують достиглі плоди Жостіру проносного без плодоніжок (Fructus Rhamni catharticae). Плоди сушать у теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 50—60°С. Сухої сировини виходить 14—15%. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 4 роки.
Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Плоди містять дубильні речовини, вільні і зв'язані глікозиди (0,75%) групи антрахінону (франгулаемодин, рамноксантин, рамнокатартин, жостерин), флавоноїди (рамноцитрин, ксанторамнетин, кемпферол), органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, барвники, аскорбінову кислоту, цукор, слиз та гіркоти.

Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині плоди Жостіру проносного використовують як проносний засіб, особливо при хронічних, атонічних і спастичних запорах; у народній медицині - при водянці, кашлі, задусі, гастритах, жовтяниці, геморої та подагрі, як глистогінний засіб та при хронічних захворюваннях шкіри.

Плоди Жостіру проносного входять до складу проносного чаю.

Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар плодів (20 г плодів на 200 мл окропу) приймають по півсклянки на ніч;

- настій плодів (столова ложка плодів на 200—300 мл окропу, настоюють 8 годин) приймають по столовій ложці 3-4 рази на день або по півсклянки на ніч;

- сік плодів п'ють по 1 столовій ложці (діти — по 1 чайній ложці) як послаблюючий і сечогінний засіб та при хронічних хворобах шкіри;

- свіжі плоди вживають натщесерце по 10—20 штук на прийом.

У великих дозах плоди Жостіру проносного спричинюють блювоту і запалення шлунково-кишкового тракту.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua