ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Костяниця

Костяниця
КОСТЯНИЦЯ
костяника каменистая

Rubus saxatilis —
багаторічна трав'яниста волохато-опушена, з нечисленними тонкими шипиками рослина родини трояндових. Має міцне галузисте кореневище, лежачі вегетативні й прямостоячі (10-30 см заввишки) - плідні пагони. Листки черешкові, трійчасті, зверху розсіяні, зісподу — густі волохаті; листочки по краю подвійно надрізані зубчасті, бічні - майже сидячі, кінцівки - з коротким черешком. Квітки дрібні, правильні, 5-пелюсткові, по 3-10 у зонтиковидних або китицевидних суцвіттях; пелюстки білі, лінійні довгасті, 6-7 мм завдовжки. Плід - збірна соковита кістянка, складена 2-4 (6) яскраво-червоними кістяночками. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Костяниця росте в лісах, по чагарниках у всіх лісових районах, рідше — в лісостепових і дуже рідко (лише по долинах річок) — у Степу.

Сировина. З лікувальною метою використовують спілі плоди і траву Костяниці, зібрану під час її цвітіння.
Рослина неофіційна.


Хімічний склад. Плоди Костяниці містять флавоноїди (1%), аскорбінову кислоту (до 50 мг%), токоферол, пектинові й дубильні речовини, органічні кислоти та цукри; трава Костяниці — алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, рутин і аскорбінову кислоту.

Костяниця Фармакологічні властивості та використання. Сік з плодів костяниці виявляє протистоцидну і протистостатичну дію на найпростіших (Paramaebum sandatum, Balantidium coli i Trichomonas hominis), причому вони гинуть миттєво або за одну хвилину.

В народній медицині Костяницю використовують як протицинготний і шлунковий засіб, при недокрів'ї, порушенні обміну речовин, запаленні суглобів, нирковокам'яній хворобі та геморої.

Відвар трави Костяниці п'ють при простуді й подагрі, а також при себореї.

Лікарські форми та застосування.
ЗОВНІШНЬО — 500 г суміші трави з кореневищем костяниці, гілок з листками омели білої, трави рунянкя звичайної (Polytrichum commune) і трави осоки стрункої (Сагех acuta), взятих порівну, заливають 10 л окропу, напарюють у духовці 2-3 години, проціджують і використовують для миття голови при себореї та випаданні волосся.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua