ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Кудрявець Софії

Кудрявець Софії КУДРЯВЕЦЬ СОФІЇ
кудрявец Софии

Deskurainia sophia —
однорічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, 15-80 см заввишки. Листки сидячі, дво-триперисті, з довгасто-лінійними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, блідо-жовті, у китицях. Плід — стручок. Цвіте у травні — вересні.

Поширення. Кудрявець Софії росте по всій території України як бур'ян біля житла, на пустищах, уздовж доріг, у посівах.

Сировина. Використовують насіння та траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг%) та каротин (38,5 мг%); у насінні є глікозиди (5,6%).

Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині настій трави або відвар насіння Кудрявцю Софії використовують як кровоспинний, потогінний, жарознижувальний і в'яжучий засіб.

Препарати Кудрявцю Софії вживають при кровохарканні, маткових кровотечах, гарячці, малярії, проносах, дизентерії та білях, а також при зниженні артеріального тиску у зв'язку з ослабленням серцевої діяльності.

Відвар насіння Кудрявцю Софії рекомендують і як тонізуючий, послаблюючий та відхаркувальний засіб, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам'яній хворобі.

Кудрявець Софії Настій трави Кудрявцю Софії вважається ефективним засобом при істеричних припадках.

Свіжим соком трави Кудрявцю Софії промивають виразки і гнійні рани.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до охолодження) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;

- відвар насіння Кудрявцю Софії (1-2 столові ложки на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua