ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Лакфіоль садова

Лакфіоль садова
ЛАКФІОЛЬ САДОВА
лакфиоль (желтофиоль) садовая

Cheiranthus cheiri —
багаторічна (в культурі - одно або дворічна) трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло пряме, просте або розгалужене, при основі дерев'яніє, вкрите, як і вся рослина, притиснутими дво роздільними волосками, 40-100 см заввишки. Листки чергові, ланцетні, гострокінцеві, з цілими краями або мають по краях 1-2 зубчики. Квітки двостатеві, правильні, запашні, 4-пелюсткові, зібрані в китицеподібні суцвіття; пелюстки золотисто-жовті, темно-жовті або червоно-бурі, 15-30 мм завдовжки. Плід - стручок. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Лакфіоль садова дико росте в Середземномор'ї, здичавіло — в Криму. Вирощують у кімнатах і квітниках як декоративну рослину.

Сировина. Для лікарських потреб використовують свіжі або висушені квітки та листя, та насіння лакфіолі садової. Листя збирають в період цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Квітки лакфіолі містять ефірну олію (0,06%), флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин), фермент мірозин. У листі й насінні є серцеві глікозити хейротоксин і хейрозид (у насінні - 0,015%). В насінні, крім того, є жирна олія (20-26%) і тіоглікозид глікопейролін (1,5%), при гідролізі якого виділяється гірчична олія.



Фармакологічні властивості та використання. Випробувано застосування настойки з свіжого листя та насіння лакфіолі садової при серцевій недостатності. З'ясовано, що хейротоксин має здатність збільшувати амплітуду скорочень серця й сповільнювати його ритм.

Лакфіоль садова Квітки рослини виявляють сечогінну, жовчогінну, проносну, болетамуючу й проти судомну дію.

У вітчизняній і зарубіжній народній медицині настій квіток вживають усередину при водянці, жовтяниці й хронічному запорі, для профілактики апоплектичного інсульту й паралічу; настій квіток і листя - при порушенні діяльності серця, як проти судомний і знеболюючий засіб, як засіб, що зумовлює і посилює менструації.

При ревматичних і подагричних болях застосовують припарки з квіток і листя та натирання настоєм свіжих квіток на соняшниковій олії.

Настоєм квіток промивають очі при кон'юнктивітах і сльозотечах, миють обличчя, щоб знищити ластовиння.

Міленький порошок із сухих квіток, змішаний у рівних кількостях з цукровою пудрою, вдувають в очі для розсмоктування більм.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 чайну ложку свіжих квіток на 200 мл окропу настоюють 20 хв., проціджують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua