ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Лілія ланцетолиста

Лілія ланцетолиста ЛІЛІЯ ЛАНЦЕТОЛИСТА,
лілія тигрова, лілія красива;
лилия ланцетолистная

Lilium lanciiolium, синонім — L. tiqrinum —
багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина конічна, біла, дуже щільна, з широкими лусками. Стебло прямостояче, нерозгалужене, до 2 м заввишки. Листки з цілими краями, еліптично-ланцетні. В пазухах листків містяться бульбочки. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 10 см у діаметрі), чалмовидні, оранжево-червоні, з пурпурово-чорними крапками, зібрані в пірамідальні суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Лілія ланцетолиста походить з Далекого Сходу і Японії. На Україні вирощують як декоративну рослину у відкритому грунті або як кімнатну культуру.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки і цибулину.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Надземна частина містить сапоніни, цибулина — невелику кількість алкалоїдів.

Фармакологічні властивості та використання. Рослину використовують у народній медицині та в гомеопатії.

В народній медицині Лілія ланцетолиста відома як болетамуюча, сечогінна, кровоспинна й загоююча рани рослина.

Зварену з молоком цибулину загортають у марлю й прикладають до наривів для прискорення їхнього визрівання.

Щоб видалити ластовиння, використовують мазь, для приготування якої беруть відвар квіток, мед і гірчичне борошно (порівну).

Всередину легкий відвар цибулини вживають як сечогінний, тонізуючий, відхаркувальний, матковий болетамуючий та кровоспинний, регулюючий менструації засіб. В гомеопатичній практиці препарати зі свіжих квіток використовують як матковий засіб.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар цибулин (15 г цибулин на 200 мл окропу, кип'ятити 3-5 хв.) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua