ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Лобода смердюча

Лобода смердюча
ЛОБОДА СМЕРДЮЧА
марь вонючая

Chenopodium vulvaria —
однорічна трав'яниста з борошнистою поволокою рослина родини лободових. Стебло висхідне або розпростерте, від основи гіллясте, 10-60 см заввишки. Листки чергові, довго черешкові, яйцевидні, ромбовидно-яйцевидні або дельтовидно-яйцевидні, тупуваті, з цілими краями. Квітки двостатеві, 5-членні, зібрані на кінці стебла й гілок та в пазухах верхніх листків у короткі й густі колосоподібні суцвіття; листочки оцвітини тупі, вище середини — зрослі. Плід - горішок. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Рослина трапляється по забур'янених та смітних місцях, на схилах по всій території України.


Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Рослина неофіційна.

Лобода смердюча Хімічний склад. Трава лободи смердючої містить ефірну олію, алкалоїди, бетаїн (1,14%), триметиламін, холін, дубильні речовини та барвник.

Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині лободу смердючу використовують як протиглисний, протигарячковий, болетамуючий і матковий засіб. Вона використовується і як замінник валеріани (седативний засіб).

Настій трави лободи смердючої вживають при істерії, мігрені, ревматизмі й різних судомах, а настойку трави - при простуді й жіночих хворобах.

Зовнішньо настоєм трави користуються при кропивниці й корості.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки сировини на 200 мл окропу настоюють 30 хвилин) приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 10-15 хвилин до їди.




Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua