ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Любка дволиста

Любка дволиста ЛЮБКА ДВОЛИСТА
любка двулистная

Platanthera bifolia -
багаторічна трав'яниста рослина з довгастими цілісними бульбами родини зозулинцеві (орхідних). Стебло прямостояче, голе, ребристе, біля основи — з бурими піхвами, 20-50 см заввишки. Прикореневі листки великі, майже супротивні, еліптичні, голі, звужені в крилатий черешок; стеблові — чергові, дрібні, ланцетні. Квітки неправильні, двостатеві, великі, білі, запашні, у рідких верхівкових китицях, оцвітина віночкоподібна, з 6 листочків: 3 листочки сходяться шоломом, 2 бічні неоднакові між собою і утворює лінійну цілісну губу з тонким зігнутим на кінці зеленуватим шоломом. Плід — коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення. Любка дволиста рідкісна рослина. Трапляється здебільшого на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, рідше — на Поліссі, зовсім рідко — в Лісостепу і Степу в світлих лісах, на галявинах, узліссях та по чагарниках. Занесена до Червоної книги України.

Заготівля та зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульби корені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°С. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років.
Аптеки салеп не відпускають.

Хімічний склад. Бульби корені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Любка дволиста Фармакологічні властивості та використання. Салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загально зміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту.

Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та запаленні шлунково-кишкового тракту.

Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі.

Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і клізмах.

Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною та розумовою перевтомою, туберкульозом та при імпотенції.

Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні.

Настій трави любки вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом.

Насіння використовували при епілепсії.


Лікарські форми та застосування.
Слиз (Mucilago Salepi) — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10-15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2-3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua