ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Миколайчики польові

Миколайчики польові МИКОЛАЙЧИКИ ПОЛЬОВІ,
перекотиполе, переполошник, колючка;
синеголовник полевой

Eryngium campestre —
багаторічна сірувато-зелена колюча рослина родини зонтичних. Корінь веретено видний, довгий. Стебла до 60 см заввишки, розгалужені. Листки жорстко шкірясті, нижні — черешкові, верхні — сидячі, трійчасті, з глибокими перисто роздільними сегментами. Суцвіття рідке, зонтикоподібне; зубці чашечки закінчуються довгим колючим вістрям, пелюстки білуваті. Плід — двосім'янка, еліпсоїдна, по ребрах з гострими лусочками. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Миколайчики польові ростуть на степових схилах, біля шляхів або як бур'ян на полях. У Степу, Лісостепу та в Криму — звичайна рослина, на Поліссі трапляються рідко.

Заготівля та зберігання. Використовують коріння (Radix Eryngii campestris), яке викопують рано навесні або восени, після визрівання насіння, бажано після дощу, коли грунт м'який. Помиті корені нарізують кусочками по 8-10 см, розрізують уздовж і сушать при температурі до 50°С. Сухої сировини виходить 25%. Сировину треба берегти від гризунів, яких вона приваблює.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Корені містять сапоніни, сахарозу, невелику кількість дубильних речовин, сліди алкалоїду, близько 0,1% ефірної олії та яблучну, лимонну, малонову, оксалову, розмаринову, гліколову і хлорогенову кислоти, до 160 мг % вітаміну С. Надземна частина має близький до коренів хімічний склад, але в інших співвідношеннях. Насіння містить до 0,6% ефірної олії з запахом амбри та мускусу.

Миколайчики польові Фармакологічні властивості та використання. Коріння виявляє сечогінну та спазмолітичну дію. Застосовують його проти коклюшу, при нефритах, водянці, статевій слабкості, простатиті, запаленні середнього вуха та для підвищення апетиту.

В народній медицині коріння і траву (Herba Eryngii campestris) використовують як ліки при шкірних хворобах, туберкульозі, скрофульозі, набряках ніг, сказі, затримці менструації, пародонтозі, гастралгії, виразці шлунку та гнійних катарах верхніх, дихальних шляхів.

Сік з трави або коріння миколайчиків польових використовують проти сухот, шкірних хвороб та як сечогінний засіб при літіазі.

Зовнішньо препарати з миколайчиків польових використовують для компресів при запаленнях очей і підвищеній вразливості їх на світло.

Молоді пагони миколайчиків польових придатні на салати, а молоде листя — для маринадів (збуджує апетит); можна їсти й корені — зацукрені або відварені (як домішку до салатів).

Трава миколайчиків польових входить до складу галенового препарату нірон.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (25 г коріння на 0,5 л води, варити 10 хвилин) пити 4 рази на день до іди;

- свіжий сік з трави або коріння миколайчиків польових п'ють по 1 столовій ложці на півсклянки води, з додаванням меду, тричі на день.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua