ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

М'ята водяна

М'ята водяна М'ЯТА ВОДЯНА
мята водяная

Mentha aquatica —
багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, чотиригранне, опушене або майже голе, галузисте, 20-80 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидні або довгасто яйцевидні, при основі округло або широко клиновидні, на верхівці тупувато-загострені, пильчасті, голі або опушені. Квітки дрібні, волосисті, у кільцях, які розміщені у пазухах при квіткових листків, що не перевищують кілець, і утворюють на верхівці стебла суцвіття у вигляді кулястих або овальних головок; чашечка правильна, віночок рожевий або рожево-ліловий, майже правильний, лійкоподібний, з 4-лопатевим відгином. Плід складається з 4 однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте з липня по вересень.

Поширення. М'ята водяна росте по всій території України (в Криму рідко) на берегах водойм і у воді на мулуватих грунтах.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують траву м'яти водяної (Herba Menthae aquaticae), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи в першій половині дня облистнені частини стебла. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 14-15%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності - 1 рік.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Сушена трава м'яти водяної містить ефірну олію (до 1%), дубильні речовини (7%), ліноленову, лінолову, масляну, міристинову, пальмітинову та інші кислоти й нітрат калію. Головними складовими частинами ефірної олії є вільний ліналоол (до 36%), ліналілацетат (до 10%), карвон та сесквітерпени. Ментолу в ефірній олії м'яти водяної немає.

Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині м'ята водяна застосовується майже так само, як і м'ята перцева.

Найчастіше настій трави м'яти водяної вживають як жовчогінний засіб, при шлунково-кишкових розладах, болях і спазмах шлунку й кишечнику, метеоризмі, проносах та серцебиттях.

При болях у шлунку м'ята водяна вважається ефективнішою за м'яту перцеву.

Зовнішньо, у вигляді мазі, м'яту використовують для гоєння ран та лікування ерозій шийки матки.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 склянці на день ковтками (пити теплим!).

ЗОВНІШНЬО — олія (10 %-ну настойку листя змішують у рівних кількостях з прованською або соняшниковою олією і випарюють спирт на водяній бані) застосовують для лікування ран і ерозій шийки матки.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua