ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Нечуйвітер волохатенький

Нечуйвітер волохатенькийНЕЧУЙВІТЕР ВОЛОХАТЕНЬКИЙ,
корсатка волосиста, усаня, мишаче вушко;
ястребинка волосистая

Hieracium pilosella —
багаторічна трав'яниста волосисто опушена кореневищна рослина родини айстрових (складноцвітих). Має багаторічні повзучі пагони. Квітконосне стебло нерозгалужене, безлисте, 5-30 см заввишки. Листки — в прикореневій розетці, з цілими краями, численні, обернено яйцеподібні ланцетні або ланцетні, тупуваті, до основи звужені в черешок, зверху голубувато-зелені, зісподу — сірувато повстисті. Квітки усі язичкові, двостатеві, ясно-жовті, з 5 зубчиками на верхівці, зібрані в одиничні кошики, що розміщені на верхівці стебла; крайові квітки в кошику зовні з червоними смужками. Цвіте у травні — червні, нерідко повторно восени.

Поширення. Нечуйвітер волохатенький росте по всій території України в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, степових і піщаних схилах.

Заготівля та зберігання. Для лікарських потреб збирають траву з корінням або без нього (Herba Hieracii piloselli) або окремо кошика (Flores Hieracii piloselli) під час цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши її тонким шаром під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 16-17%. Готову сировину зберігають у коробках. В окремих випадках, наприклад при уремії, застосовують свіжу рослину.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Трава Нечуйвітру волохатенького містить дубильні й гіркі речовини, слиз, смолу, кумарин умбеліферон, флавон (у квітках), цукри та марганець.

Фармакологічні властивості та використання. З народного досвіду відомо, що нечуйвітер волохатенький має властивості спиняти кровотечі, підвищувати діурез, посилювати виділення шлункового соку при недостатній кислотності, виявляє протизапальну дію.

Настій трави нечуйвітру дають усередину при маткових, легеневих і шлункових кровотечах, кровохарканні, геморагічних коліках, дизентерії та геморої, при набряках серцевого й ниркового походження та уремії, при гіпоацидному гастриті й відсутності апетиту, опуханні печінки та жовтяниці.

Порошок з трави використовують для присипання гнійних ран, нюхають при сильному нежиті або приймають усередину при жовтяниці. Настоєм трави проводять спринцювання піхви при маткових кровотечах і білях у жінок, промивають гнійні рани, роблять примочки на фурункули.

Нечуйвітер волохатенький використовують у гомеопатії.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій сушеної трави (10 г сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 столові ложки тричі на день;

- настій свіжої трави (20 г сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 столові ложки тричі на день при уремії;

- порошок з трави приймати по 1 чайній ложці тричі на день при жовтяниці.

ЗОВНІШНЬО — настій сушеної трави (готують, як у попередньому прописі) застосовують для промивання, примочок і спринцювань (спринцювання проводять двічі на день гарячим настоєм, попередньо наполовину розведеним перевареною водою);

- порошок трави застосовують для присипання гнійних ран.

Нечуйвітер волохатенький — отруйна рослина. Передозування небезпечне!


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua