ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Серпій увінчаний

СЕРПІЙ УВІНЧАНИЙ
серпуха венценосная

Serratuia coronata —
багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі розгалужені, гранясті й ребристо борозенчасті, пурпурові, до 150 см заввишки. Листки чергові, черешкові (нижні) або майже сидячі (верхні), перисто роздільні до розсічених, з 3-7 парами яйцеподібних або видовжено ланцетних бічних сегментів і більшим за них верхівковим; зверху голі, темно-зелені, зісподу — світліші; сегменти листків гострокінцеві, нерівно зубчасті, з відтягнутими на кінці в коротеньке білувате вістря зубцями, по всьому краю пильчасто-жорсткі. Квітки трубчасті, пурпурові, зібрані в кошики, розташовані на кінцях головних гілок по 1-2; крайові квітки більші, функціонально маточкові, з три-чотири роздільним відгином, серединні — двостатеві, з п’яти роздільним відгином. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Серпій увінчаний росте в Лісостепу (за винятком Крайнього Заходу) і в північній частині Степу на сухих луках, по узліссях, серед чагарників.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву серпію, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Після сушіння грубі частини стебел відкидають. Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У траві серпію є алкалоїди (сліди) і значна кількість аскорбінової кислоти (у свіжому листі до 120 мг %).

Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині серпій увінчаний визнають як засіб, що має в'яжучі, протизапальні, жарознижувальні, жовчогінні, проти блювотні й седативні властивості.

Настій трави дають усередину при хворобах шлунку, блюванні, проносі, жовтяниці, геморої, гарячці, недокрів'ї та психічних захворюваннях.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки трави настояти 3-4 години на 300 мл окропу, процідити) пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день до їди.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua