ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Сиверсія гірська

СИВЕРСІЯ ГІРСЬКА,
чоловіча підойма;
сиверсия горная

Sieversia montana, синонім — Geum montanum —
багаторічна трав'яниста рослина родини трояндових. Має циліндричне, потовщене, густо вкрите лусками решток листків кореневище. Стебло волосисте, 5-15 см заввишки. Листки черешкові, в прикореневій розетці, переривчасто перисті, з великою кінцевою часткою; стеблові — дрібні, цілі або трилопатеві. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, жовті, одиничні, розміщені на верхівці стебла. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Сиверсія гірська зустрічається в Карпатах на субальпійських і альпійських луках.

Заготівля та зберігання. Використовують корені, зібрані восени, їх миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протопленому, добре провітрюваному приміщенні. Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Корені містять дубильні речовини, флавоноїди, сапоніни, летку олію та смоли.

Фармакологічні властивості та використання. Відвар коренів вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (проносах, гастриті) після 3-денного голодування, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, гострих і хронічних холециститах, циститах і цистопієлітах, мено-олігореї та геморої.

Як зовнішній засіб відвар використовують для полоскань при пародонтозі, гінгівітах і стоматитах та компресів при геморої.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв.) пити по півсклянки тричі на день.

ЗОВНІШНЬО — відвар коріння для полоскань і компресів.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua