ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Синяк звичайний

СИНЯК ЗВИЧАЙНИЙ,
громовик, заячі бурячки;
синяк обыкновенный

Echium vulgaie —
дворічна трав'яниста відстовбурчена жорстко волосиста й притиснута коротко опушена рослина родини шорстколистих. Стебла прямостоячі, 30-100 см заввишки, від основи розгалужені, рідше прості, вкриті жорсткими відстовбурченими волосками, розміщеними на невеличких білуватих горбочках, коротко і м'яко опушені. Листки чергові, з цілими краями, загострені, з однією поздовжньою жилкою, зісподу сизуваті від густого опушення, зверху — з білими або буруватими горбочками, на яких розміщені тонкі волоски; прикореневі листки видовжено ланцетні, як і нижні стеблові звужені до основи в широкі черешки, розміщені густою розеткою, засихають під час цвітіння рослини, стеблові — лінійно-ланцетні або вузько ланцетні, середні та верхні — сидячі, біля основи округлі, поступово зменшені в напрямі до верхівки стебла. Квітки двостатеві, майже сидячі, в численних видовжено-лінійних простих завійках, зібраних у верхівкове вузьке волотисте суцвіття; віночок лійкоподібний, спочатку червонуватий, потім синій, трохи неправильний, у 2 рази довший за чашечку, з трубочкою, коротшою за чашечку, і широким косим нерівномірним п'ятилопатевим відгином (лопаті відгину округлі). Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Синяк звичайний росте по всій території України на кам'янистих схилах, степах, сухих луках, як бур'ян уздовж доріг і в посівах на полях, на забур'янених місцях біля жител.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують сушену траву синяка (Herba Echii vulgaris), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зберігають у добре закритих банках чи бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйної сировини.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У траві синяка є сапоніни, алкалоїди (циноглосин, консолідин), холін та аскорбінова кислота (у свіжому листі до 120 мг %).

Фармакологічні властивості та використання. Експериментальними дослідженнями встановлено, що настій трави синяка виявляє високу анти гормональну активність.

У народній медицині настій трави синяка звичайного використовують як відхаркувальний і заспокійливий засіб при кашлі й коклюші та як проти судомний і заспокійливий засіб при епілепсії.

Як зовнішній засіб синяк використовують і при ревматичних болях у суглобах, розтягу сухожилків тощо.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар трави (10 г сировини на 200 мл окропу) пити по 1 столовій ложці 4 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — відвар трави (готують, як у попередньому прописі) застосовують для компресів, а залишок після проціджування відвару — для припарок.

Синяком, який належить до отруйних рослин, користуватися треба обережно, не перебільшуючи допустимих доз.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua