ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Скумпія звичайна

СКУМПІЯ ЗВИЧАЙНА,
жовтяниця, парикове дерево, рай-дерево, шевське дерево;
скумпия кожевенная

Cotinus coggygria, синонім — Rhus cotinus —
кущ або невелике (2-3 м заввишки) дерево родини сумахових. Листки чергові, прості, обернено яйцеподібні або еліптичні, з цілими краями, зверху темно-зелені, зісподу — сизуваті, з характерним запахом. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в розлогі волоті (більшу частину суцвіття становлять недорозвинені квітки, квітконіжки яких після цвітіння видовжуються до 15-30 мм і покриваються довгими червонуватими або зеленуватими волосками). Плід — зеленувата, згодом чорнувата кістянка. Цвіте у червні—липні.

Поширення. Скумпія звичайна трапляється в Лісостепу й Степу розсіяно, по всьому Гірському Криму й здебільшого в передгір'ях; на сухих кам'янистих схилах, вапнякових або крейдяних відслоненнях, у лісах, рідко на приморських пісках. Рослину вирощують як декоративний кущ, а також у полезахисних лісонасадженнях.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Cotini coggygriae), заготівлю якого проводять у період від початку цвітіння рослини до утворення плодів. Збирають великі, добре розвинуті листки без черешків. Сушать їх на вільному повітрі у затінку або на сонці, розстеливши тонким шаром, чи в сушарці при температурі 40-50°С. При сушінні треба уникати зволоження сировини (роса, дощ), бо вміст танінів від цього швидко зменшується. Сухої сировини виходить 33%. Зберігають її в сухому приміщенні без доступу світла. Строк придатності — 2 роки.
Аптеки сировину не відпускають, її використовують для промислового виробництва таніну, а на його основі — препаратів тенсал і танальбін (Див. статтю Сумах дубильний).

Хімічний склад. Листя скумпії містить галотанін (до 25%), елагову й вільну галову кислоти, флавоноїди (кверцетин, фустин, фізетин, мерицитрин), силіцієву кислоту, метиловий ефір галової кислоти, галактозид, глікозидні сполуки та ефірну олію (0,1-0,2%). До складу ефірної олії входять камфен, мірцен, лимонен, а-пінен, ліналоол, 1-терпінеол та флавон мірицетин.

Фармакологічні властивості та використання. Скумпія звичайна має в'яжучі, протизапальні й антисептичні властивості.

Використовують її переважно як зовнішній засіб: для промивання гнійних ран, зубному болі й запаленні ясен, вуграх, інфекційних тріщинах куточків рота, відмороженнях, дисгідрозі, гіпергідрозі, гноячкових висипах, виразці гомілки, геморої та білях у жінок.

Усередину скумпію прописують при діареї, дизентерії та як протиотруту при отруєнні алкалоїдами й солями важких металів.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар листя (1 столова ложка сировини на 0,5 л окропу, кип'ятити 5 хв.) пити по півсклянки 4 рази на день до їди як проти проносний засіб.

ЗОВНІШНЬО — настій листя (100 г сировини на 1 л окропу, настоюють до охолодження) для промивання, полоскань, компресів і спринцювань.


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua