ТРАВНИК
 А   Б   В   Г   Д   Е   Ж   З   І    Ї 
 К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У 
 Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я 

Хамеріон вузьколистий

ХАМЕРІОН ВУЗЬКОЛИСТИЙ,
хаменерій вузьколистий, іван-чай;
хамерион узколистный

Chamerion angustifolium, синонім — Chamaenerium angustifolium —
багаторічна трав'яниста рослина родини онагрових. Стебло прямостояче, 50-150 (200) см заввишки, круглясте, просте або трохи розгалужене, голе, вкрите густим листям. Листки чергові, сидячі, рідше з дуже коротенькими черешками, цілісні, видовжені або лінійно-ланцетні, загострені, до основи клиновидно звужені, інколи майже округлі, по краю дрібні залозисто-зубчасті або з цілими краями, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу — сизо-зелені, з густою сіткою добре помітних бічних жилок, що відходять від головної майже під прямим кутом, голі. Квітки двостатеві, трохи неправильні, у кінцевих багатоквіткових гронах 10-40 (45) см завдовжки; пелюстки (їх 4) горизонтально розхилені, пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, обернені яйцеподібні, на верхівці закруглені, рідко — з мілкою виїмкою, до основи звужені в нігтик. Плід — стручкоподібна коробочка. Цвіте з червня до серпня.

Поширення. Хамеріон вузьколистий росте по всій території України по сухих піщаних місцях у світлих лісах, по насипах залізниць, біля посівів.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву або тільки листя хамеріону. І траву, і листя заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину швидко сушать під укриттям на вільному повітрі, розстилаючи тонким шаром на тканині чи папері. У минулому листя хамеріону вживали як сурогат чаю (копорський чай). Для цього зібране листя пров’ялюють (підсушують на повітрі), перетирають і в щільно закритих ящиках піддають ферментації, після якої його остаточно висушують. Одержане таким чином чайне листя заварюють так само, як і натуральний чай. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.

Хімічний склад. Листя хамеріону містить вуглеводи: слиз —15%, пектин; тритерпеноїди (1,3-1,9%): олеанолову, урсолову, 2агідроксиурсолову, 2а-гідроксиолеанолову кислоти; фенолкарбонові кислоти (в гідролізаті): кавову, n-кумарову, елагову; флавоноїди: сексангуларетин, кемпферол, кверцетин, мірицетин, 3-0-глюкозид кверцетину, 3-0-рамнозид кверцетину, 3-0-арабінозид кверцетину, 3-0-глюкозид мірицетину, 3-0-арабінозид мірицетину, 3-0-рамнозид кемпферолу, в гідролізаті — кверцетин, кемпферол; дубильні речовини (5,65-20%), алкалоїди (0,1-1%), аскорбінову кислоту (до 338 мг %), каротин, мінеральні солі заліза (23 мг %), міді (2,3 мг %), марганцю (16 мг %), нікелю (1,3 мг %), титану (1,3 мг %), молібдену(0,44 мг %) і бору (6 мг %). У стеблах рослини є 4-6% дубильних речовин; у квітках — дубильні речовини, алкалоїди (сліди), аскорбінова кислота, антоціани (у пелюстках).

Фармакологічні властивості та використання. В результаті багаторічних комплексних досліджень із суцвіть хамеріону виділено високомолекулярну сполуку ханерол, яка виявляє своєрідну протипухлинну активність, має відносно низьку токсичність і широкий спектр дії на перещепленні пухлини. Препарат ханерол проходить клінічні випробування.

Наявність великої кількості слизистих і дубильних речовин забезпечує протизапальні й знеболюючі властивості хамеріону. Зважаючи на це, настій або відвар хамеріону (листя або трави) призначають усередину при виразковій хворобі шлунку, гастритах і колітах, місцево — для полоскань при запальних станах верхніх дихальних шляхів і примочок на виразки і рани.

У народній медицині, крім того, настій або відвар хамеріону дають усередину при мігрені, безсонні та олігоменореї.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій або відвар (15 г трави або листя на 200 мл окропу) п'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день перед їдою.

ЗОВНІШНЬО — примочки і полоскання настоєм або відваром (готують, як у попередньому прописі).


Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.


специально для dna.com.ua