Лікування дитячого церебрального паралічу

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОГОЛКОТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ СПАСТИЧНИХ ФОРМ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ

Абраменко В.В.

Клінічна картина дитячого церебрального паралічу (ДЦП) складається з рухових порушень, м'язевої спастики, розладів психічного та мовленневого розвитку, патології органів чуття та вегетативної нервової системи.

При дифузних ураженнях головного мозку не завжди є можливість точно локалізувати захворювання та виявити пануючий синдром. У більшості проявів захворювання це є спастичні розлади [5], а рухові порушення та спастика — одна з головних проблем у неврології. Груба спастичність різко обмежує моторику рук та функцію ходи, що призводить до формування контрактур та інвалідизації дитини.

Саме ці обставини обумовлють пошук нових реабілітаційних методик, які спрямовані на зменшення м'язевої спастики. Ця проблема розробляється давно, але є ще далекою від остаточного вирішення.


Мета. Оцінити ефективність мікроголкотерапії для тривалого впливу на немеридіанні точки:

- PS (115, 117, 123, 142, 152, 153, 164);

- PN (65, 66, 83, 84, 85, 105, 106) з метою зменшення м'язевої спастики, як однієї з методик профілактики та корекції виникнення фіксованих контрактур.


Матеріали та методи. Під динамічним спостереженням знаходилось 83 дитини віком від 1 до 14 років з спастичними формами ДЦП, які перебували на реабілітаційному курсі у медичному центрі реабілітації. Серед них 18 (21,8%) паціентів з подвійною геміплегією, 43 (51,8%) з спастичною диплегією, 22 (26,4%) з спастичною геміплегією.

Диференційовано, в залежності від форми ДЦП, використовувались немеридіанні точки PS та PN. Залежно від показань та віку дитини, вводили до 6 голок, фіксували медичним пластирем і залишали терміном на 7 — 10 діб (срібні голки до 3-х тижнів). На протязі проведеного курсу кожен день проводився контрольний огляд та натискання на акупунктурні точки, де розташовані мікроголки, для підсилення терапевтичного ефекту.


Результати.

За час проведення комплексного реабілітаційного курсу не було ускладнень та побічних явищ, паралельно пацієнт отримував традиційне медичне лікування та соціально- педагогічну корекцію.

Під впливом терапії спостерігалось: зменшення м'язевої спастики на руках і ногах, збільшення кутів пасивних та довільних рухів у суглобах, покращення маніпулятивних функцій, тонкої моторики.


Висновки.

Мікроголкотерапія як різновид класичної (корпоральної) акупунктури, дає можливість суттєво знизити психологічне травмування дитини (сеанс голковколювання проводиться не кожного дня, а один раз на 7 -10 діб або до 3-х тижнів).

Дана методика може проводитись як самостійно, так і в комплексі з іншими видами акупунктури (скальппунктура, аурікулопунктура та ін.).

Окрім бажаної протиспастичної дії на мускулатуру, отримуємо загальну тонізацію, підвищення енергетичного запасу організму, що сприяє збільшенню витривалості, працездатності, покращенню концентрації уваги, а це в свою чергу позитивно впливає на навчаємість хворої дитини.

Включення в комплексне лікування мікроголкопунктури з використанням тривалого впливу на немеридіанні точки в індивідуальній комплексній програмі реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, сприяє та розширює можливості реабілітації хворих з спастичними формами ДЦП та їх подальшу соціалізацію.

Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини / - К.: «Партнер», 2003. - 196 с.

Джерело


специально для dna.com.ua