Лікування алопеції

ЛІКУВАННЯ ВОГНИЩЕВОЇ АЛОПЕЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ РЕФЛЕКСОТЕРАПІЇ

 
Клягіна Н.П.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика кафедра дерматовенерології

Вступ. Не дивлячись на чисельні дослідження, проведені з метою вивчення патогенетичних механізмів розвитку та перебігу вогнищевої алопеції (ВА), вона залишається однією з актуальних проблем сучасної дерматології. Це обумовлено ростом захворюваності на даний дерматоз, особливо серед осіб молодого віку та дітей, довготривалістю перебігу, частою резистентністю до терапії та високою імовірністю виникнення рецидивів [1, 4].

Причиною виникнення хвороби може бути стрес, захворювання ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту, вплив несприятливих факторів навколишнього середовища, порушення імунної системи, розлади церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри. Найтяжчою є універсальна форма захворювання, яка протікає з повною втратою волосся на волосистій частині голови та тулубі [1, 4, 6].

Незважаючи на ретельне вивчення дерматозу, причини та механізми вищевказаних проблем даного захворювання досі остаточно не з'ясовані. Жодна з існуючих теорій патогенезу ВА не може повністю вирішити основні проблеми розвитку та лікування цього дерматозу. Велику увагу в розвитку ВА приділяють ролі церебральної гемодинаміки та гемомікромікроциркуляції шкіри [1, 4].

Незважаючи на ретельне вивчення проблеми ВА, проведено не достатньо досліджень по вивченню стану судин головного мозку та мікроциркуляції шкіри у даних хворих.

Мета роботи: Провести дослідження показників церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію та покращити лікування даних хворих шляхом включення до комплексного консервативного лікування методу рефлексотерапії.

Матеріали та методи: Ми обстежили 106 хворих на ВА — 28 (26,42%) чоловіків, 47 (44,34%) жінок у віці від 25 до 67 років та 31 (29,24%) дитину у віці від 7 до 17 років. Переважна більшість дорослих хворих знаходилася у віці 18—30 років — 49 (65,33%), другою за кількістю хворих була вікова група 31—40 років — 16 (21,3 %) хворих. Серед обстежених дітей, хворих на вогнищеву алопецію 8 (25,81%) було у віці до 11 років, тобто до періоду статевого дозрівання, та 23 (74,19%) дитини, у віці 12—17 років, тобто в період статевого дозрівання. Всім пацієнтам був встановлений діагноз вогнищевої алопеції різного ступеню тяжкості.

Враховуючи особливості клінічного перебігу різних форм захворювання, ми вважали за доцільне розглянути окремо хворих на вогнищеву форму ВА, субтотальну та тотальну форми дерматозу. Останні дві форми ми об'єднали в одну групу, так як вони мають подібний перебіг та прогноз захворювання.

З загальної кількості хворих на вогнищеву форму ВА страждали 71 (66,98%) особа, на субтотальну та тотальну форми ВА хворіли 35 (33,02%) осіб.

Стан церебральної гемодинаміки досліджували за допомогою транскраніальної ультразвукової допплерографії судин головного мозку та реоенцефалографії. Під час дослідження вивчали коровоток по загальній сонній, зовнішній та внутрішній сонним артеріям, середньо-мозковій артерії.

Для вивчення стану ГМЦР шкіри у наших хворих ми обрали прямий метод капіляроскопії — комп'ютерну вітальну капіляроскопію (КВК) нігтьового ложа. Визначали 3 основні види патології капілярів: структурні (питому вагу кількості капілярів, форму та довжину капілярів, калібр капілярів, капілярні тіні, наявність капілярної сітки, характер розгалуження, тонус капілярів, артеріоло-венулярне співвідношення діаметрів), гемодинамічні (рівень кровопостачання, швидкість капілярного кровотоку, реологічні зміни капілярного русла) та зміни бар'єрної функції капілярної стінки (оптичну щільність агрегатів, периваскулярний набряк, наявність хронічної венозної недостатності, форму розладу мікроциркуляції) [3, 5].

З метою оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи, підбору та поєднання ТА для складання акупунктурного рецепта було використано метод електропунктурної діагностики за Накатані.

Результати досліджень. Аналізуючи отримані результати досліджень стану мікроциркуляції шкіри у хворих на різні форми ВА, можемо зробити висновки, що зміни структурних показників мікросудин відмічались у 95 (89,62%) хворих, гемодинамічні порушення було знайдено у 97 (91,5%) хворих, порушення бар'єрної функції капілярної стінки визначались у 87 (82,07%) осіб.

За даними транскраніальної ультразвукової допплерографії судин головного мозку були виявлені порушення церебральної гемодинаміки, які, проявлялися в зміні кровотоку по сонним та середньо-мозковій артерії, зміною індексу циркуляторного супротиву, із значними коливаннями показників. 

При аналізі реоенцефалограм були виявлені різного ступеня вираженості зміни пульсового кровонаповнення головного мозку в басейні сонної артерії у 94 (88,68%) хворих, порушення пружно-еластичних властивостей судин, виявлялись у 97 (91,51%). У 90 (84,91%) хворих відмічалась зміна пульсового кровонаповнення головного мозку в басейні хребцевої артерії, порушення пружно-еластичних властивостей судин в басейні хребцевої артерії було виявлено у 81 (76,42%), міжпівкульна асиметрія пульсового кровонаповнення відмічалась у 95 (89,62%) обстежуваних.

Результати акупунктурної діагностики за Накатані показали, що в контрольній групі хворих значення електропровідності знаходились в межах ФК, або незначно виступали за них. Незначний вегетативний дисбаланс був визначений лише у 4 (11,43%) хворих. У хворих на субтотальну та тотальну форми ВА вегетативний дисбаланс був більш виражений ніж у пацієнтів з вогнищевою формою дерматозу, та виявлений у 100% хворих. 

Висновки. На основі отриманих результатів досліджень хворі на ВА в залежності від методу лікування були окремо в своїх групах розділені на основні групи та групу порівняння, які були репрезентативними за основними І порівнюваними показниками (віку хворих, статі, формам ВА).

Хворі з групи порівняння отримували комплексне стандартне лікування, яке включало місцеву та системну терапію. Хворі, які ввійшли до І групи на фоні стандартного лікування проходили курс голкопунктури, в II групі хворі, на фоні традиційної терапії, проходили курс лазеропунктури (ЛП). Хворі, які ввійшли в III групу, на фоні традиційної терапії проходили курс голко- та лазеропунктури.
 
При проведенні акупунктурної терапії впливали на локальні та віддалені точки. Локальні точки підбирались для кожного пацієнта індивідуально, а з віддалених ми вибрали слідуючі: RP(IV )6, RP(IV)9, VB(ХІ)39, Е(llІ)36, GI(11)4, PC 29, Т(ХІІІ)14, V(Vll)13, V(VII)43, V(VII)23,V(VII)25, C(V)1, C(V)3, GI(11)11 [81, 84, 192].

Переносимість лікування в усіх групах була задовільною. В наших спостереженнях алергічних, токсико-алергічних або інших побічних реакцій на лікування не визначалось.

Аналіз найближчих результатів лікування хворих на вогнищеву форму ВА, показав, що поява позитивного терапевтичного ефекту була швидше досягнута у хворих з III групи, які на фоні традиційної терапії проходили курс голко- та лазеропунктури. У даних хворих швидше відбувались припинення прогресування процесу, поява розширення устів волосяних фолікулів та ріст пушкового волосся, та була досягнута вірогідна різниця відносно хворих з групи порівняння (р<0,05).

На жаль, слабші результати отримані при лікування хворих на субтотальну та тотальну форми ВА. Навіть у хворих з III групи, захворювання важче піддавалось лікуванню, особливо це стосується хворих на тотальну форму ВА. Необхідно відмітити, що в більшості випадків, де був досягнутий слабкий терапевтичний ефект у хворих на субтотальну форму захворювання, нам вдалося стабілізувати процес, що також є досить важливим моментом для даних хворих.

У хворих, яким для лікування застосовували голко- та лазеропунктуру вдалося покращити показники церебральної гемодинаміки та наблизити їх до показників групи контролю. У хворих з І та II групи ефект був дещо меншим, але показники також наближались до групи контролю, та суттєво відрізнялись від показників хворих, з групи порівняння (р<0,05). У хворих з групи порівняння, які проходили стандартну терапію відмічалось незначне покращення вищевказаних показників, та вірогідної різниці з рівнем до лікування досягнуто не було (р>0,05).

Необхідно відмітити, що при застосуванні у хворих на вогнищеву алопецію методу рефлексотерапії, відбувається нормалізація показників швидкості кровотоку — підвищення, в тих хворих, в яких вона була знижена, та зниження, в тих хворих, в кого вона була підвищена.

Під час визначення ефективності призначеної терапії на стан капіляроскопічних показників встановлено, що застосування стандартної терапії в поєднанні з голко- та лазеропунктурою призводить до достовірних змін практично всіх капіляроскопічних показників в порівнянні з рівнем до лікування (р<0,05) та наближенням їх до показників контрольної групи, що свідчить про значне покращення стану гемомікроциркуляції шкіри та покращення трофіки волосяного фолікулу. Незначний вплив даний метод виявляв на реологічнічні зміни мікроциркуляторного русла.

Резюме. На основі отриманих результатів досліджень стану церебральної гемодинаміки та гемомікроциркуляції шкіри у хворих на вогнищеву алопецію запропонована нова доступна методика комплексного диференційованого лікування за допомогою методу рефлексотерапії. З метою оцінки її ефективності, оцінки вегетативної нервової системи хворих та підбору точок акупунктури використано акупунктурну діагностику по Накатані.

Список літератури

1. Бобейко Ю. С. Этиология и патогенез гнездной алопеции / Ю. С. Бобейко Дерматологія та венерологія. — 2002. — № 4. — С. 16-19.

2. Бойцов И. В. Электропунктурная диагностика и основные направления её использования / И. В. Бойцов, В. С. Улащик // Здравоохранение. — Минск, 2000. — № 9. — С. 28-30. 

3. Брагуца Е. В. Микрогемодинамические нарушения у больных алопецией Е. В. Брагуца, Л. Е. Гончарова // Торсуевские чтения: сб. науч.-практ. статей. - Донецк, 1999. — С. 34-36.

4. Брагуца О. В. Современные представления о патогенезе алопеции / О. В. Брагуца // Журн. дерматологии и венерологии. — 2000 — № 1 — С. 20-24. л

5.Глазырина Э.В. Нарушение регионарной гемодинаміки и транскапиллярного обмена у больных гнездной алопецией: автореф. дис. ...канд. мед. наук: спец.14.00.11 / Э. В. Глазырина. — М., 1995. — 21 с.
 
6. Alopecia areata / D. Wasserman, D. A. Guzman-Sanchez, K. Scott, A. McMichael Int. J. Dermatol. — 2007. — Vol. 46, N 2. — P. 121-131.

Матеріали науково-практичної конференції: рефлексотерапія в Україні, 2009 р., Київ.
 
 
 
 специально для dna.com.ua